Чи передбачені законодавством обмеження щодо застосування праці жінок?
Забороняється залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10.12.1993 № 241, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.12.1993 за № 194. Такими граничними нормами є підіймання і переміщення вантажів (з вагою тари і упаковки): під час чергування з іншою роботою (до 2 разів на годину) – 10 кг, постійно протягом робочої зміни – 7 кг. Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати: з робочої поверхні (рівень конвеєра стола, верстата) – 350 кг, з підлоги – 175 кг.
Не допускається залучення до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні й направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років. Жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю, не можуть залучатись до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їхньої згоди.
Слід також зазначити, що статтею 174 Кодексу законів про працю України заборонено застосування праці жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт із санітарного та побутового обслуговування).
Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29.12.1993 № 256, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.03.1994 за № 51/260, було затверджено Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок. Наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства охорони здоров’я № 1254 від 13.10.2017, крім глави 3 розділу І зазначеного Переліку, яка втрачає чинність з дати, коли Україною буде завершено процедуру денонсації Конвенції про використання праці жінок на підземних роботах у шахтах будь-якого роду № 45.