Звіт про стратегічну екологічну оцінку Програми соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади  на 2023 рік

Звіт про стратегічну екологічну оцінку

Програми соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади

 на 2023 рік

Новоукраїнка - 2022

Зміст

(згідно Закону України “Про стратегічну екологічну оцінку”)

Зміст………………………………………………………………………..………………………………………...2

Список скорочень………………………………………………………………………………..…………………...3

ВСТУП ………………………………………………….…………………………………………………………....4

1. Зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування …………………………………………………………………………………………………….....4

2. Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами  досліджень)  ……………………………….…………….…...7

3. Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)  ……………………………………………………………………………………………………..19

4. Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)……………………….…………………21

5. Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування………………………………………………………….............................23

6. Опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності – 50 - 100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків………………………….........25

7. Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування………………………………………………………….…….26

8. Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки)……………………………………………………………………….27

9. Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення…………………………………………………………...27

10. Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності)………………………………………………………………....……………………………………...30

11. Резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію  …………………………………..……………….……………………………………..…. 30

Список скорочень:

СЕО – стратегічна екологічна оцінка

ДДП – документ державного планування

ДПТ – детальний план території

ДСТУ - державні стандарти України

РСЕМ - регіональна схема екологічної мережі

ООН- Організація об’єднаних націй;

ОДА – Обласна державна адміністрація;

РДА – районна державна адміністрація;

ВСТУП

Метою стратегічної екологічної оцінки є сприяння сталому розвитку шляхом забезпечення охорони довкілля, безпеки життєдіяльності населення та охорони його здоров'я, інтегрування екологічних вимог під час розроблення та затвердження документів державного планування.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку проєкту державного планування виконується згідно з вимогами Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку". Даний закон був розроблений на виконання пункту 239 плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, спрямований на імплементацію Директиви 2001/49/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 27 червня 2001 року про оцінку наслідків окремих планів та програм для довкілля.

Закон був розроблений з метою врегулювання відносин у сфері оцінки наслідків для довкілля, у тому числі для здоров'я населення, виконання документів державного планування. Проведення стратегічної екологічної оцінки (далі СЕО) застосовується, як системний процес для всебічного оцінювання на етапі планування проєкту державного планування, що передбачає розгляд можливих альтернатив, заходів з пом'якшення негативних наслідків.

Стратегічна екологічна оцінка стратегій, планів і програм дає можливість безпосередньо в процесі розробки документів державного планування у взаємодії із всіма зацікавленими сторонами та командою розробників визначити альтернативні сценарії, які забезпечать економічну ефективність та соціальну стабільність, не створюючи негативного впливу на довкілля. Стратегічна екологічна оцінка (СЕО) – це новий інструмент інтеграції екологічної політики в галузеві та регіональні політики, який базується на простому принципі: легше запобігти негативним для довкілля наслідкам діяльності на стадії планування, ніж виявляти та виправляти їх на стадії впровадження стратегічної ініціативи.

Важливою складовою є всебічний аналіз можливого впливу планованої діяльності на довкілля та використання результатів цього аналізу для запобігання або пом’якшення екологічних наслідків в процесі стратегічного планування в координації із громадськістю, місцевими мешканцями. Метою СЕО є забезпечення високого рівня охорони довкілля та стану здоров'я населення при підготовці планів і програм для забезпечення сталого розвитку. В Україні створені передумови для імплементації процесу СЕО, пов’язані з розвитком стратегічного планування та національної практики застосування екологічної оцінки.

1. Зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок

з іншими документами державного планування

Програма соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської  територіальної громади на 2023 рік підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Програма соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади на 2023 рік розробляється на підставі Законів України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України", "Про добровільне об`єднання громад", постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня  2003 року № 621 "Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету" (зі змінами та доповненнями). Також при підготовці Програми  враховано рекомендації Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України  № 7/31 - 2414 від 10.03.2016 року.

Проект Програми розроблений із урахуванням:

положень  Державної  стратегії  регіонального  розвитку  на   2021- 2027  роки,  затвердженої  постановою  Кабінету  Міністрів  України  від 05 серпня 2020 року № 695;

положень  Національної  економічної  стратегії  на  період  до  2030  року,

затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 року      № 179;

положень Стратегії людського розвитку, затвердженої Указом Президента України від 02 червня 2021 року № 225/2021;

Національної  доповіді  "Цілі  сталого  розвитку: Україна",  підготовленої  та адаптованої  для  України  у  вересні  2017  року,  та  Глобальних  цілей  сталого розвитку  до  2030  року,  схвалених               25  вересня  2015  року  державами-членами Організації Об'єднаних Націй;

Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2022-2024 роки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від  31 травня 2021 року № 586;

Основними засадами (стратегією) державної екологічної політики України на період до 2030 року, затвердженої Законом України від      28.02.2019 року № 2697-VIII;

Національним планом дій з охорони навколишнього  природного середовища на період до           2025 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України 21.04.2021 № 443-р;

Планом заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 № 932-р;

Національним планом дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів  України від 30.03.2016 № 271-р.

Програма соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської  територіальної громади на 2023 рік – це програмний документ, що розробляється з урахуванням  напрямів та цілей, визначених у Стратегії розвитку Новоукраїнської  міської територіальної громади.

Новоукраїнська громада – перлина українських степів, колиска древньої скіфської цивілізації, географічний центр держави, житниця центральної України зі славними хліборобськими традиціями та ефективними технологіями зерно-переробки, центр раціонального видобутку червоного граніту, край відтворення природних джерел енергії, енергетично незалежна самодостатня громада з конкурентним підприємницьким середовищем, центр зеленого туризму; екологічно чисте зелене місце, культурно-освітній спортивний центр, джерело дитячої мрії та творчості.

Виконання Програми соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади  забезпечить сталий розвиток реального сектору економіки та розвиток соціальної сфери громади, підвищить матеріальний і культурний рівень життя населення незалежно від етнічного походження, віросповідання, політичних переконань, статі, віку.

Щоб досягнути визначеної місії було визначено три напрями розвитку громади в стратегії розвитку Новоукраїнської міської об'єднаної територіальної громади:

А. Економічний розвиток громади;

В. Розвиток інфраструктури  громади;

С. Свідома активна громада.

У кожному з напрямів визначено Стратегічні та Оперативні цілі.

Оперативні цілі відповідно до напрямків:

Напрям А. Економічний розвиток громади

Напрям В. Розвиток інфраструктури громади

Напрям С. Створення свідомої та активної громади з високою якістю життя

Державна стратегія регіонального розвитку на 2021-2027 роки має такі стратегічні цілі:

Ціль І. Формування згуртованої держави в соціальному, гуманітарному, економічному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах.

Ціль ІІ. Підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів.

Ціль ІІІ. Розбудова ефективного багаторівневого врядування.

Стратегія розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 роки має наступні стратегічні цілі:

Стратегічна ціль 1. "Конкурентоспроможна інноваційно-спрямована економіка, яка розвивається на засадах смарт-спеціалізації"

Стратегічна ціль 2. "Розвиток людського капіталу та підвищення якості життя населення"

Стратегічна ціль 3. "Сталий розвиток усіх територій"

Стратегічна ціль 4. "Збереження екосистем та поліпшення екологічної інфраструктури".

Сратегічні цілі Стратегії розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади, а відповідно і Програми соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади на 2023 рік узгоджуються з стратегічними цілями Стратегії розвитку Кіровоградської обласі на 2021-       2027 роки та частково узгоджуються із Стратегічними цілями Державна стратегія регіонального розвитку на 2021-2027, із  Цілями сталого розвитку України на період до 2030 року (проголошені резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від  25 вересня 2015 року  № 70/1 та адаптовані  з урахуванням специфіки розвитку України, викладені у Національній  доповіді  "Цілі  сталого  розвитку:  Україна")  і  відповідними завданнями щодо їх досягнення, у частині охорони навколишнього природного середовища, раціонального  використання  природних  ресурсів  та  забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини.

2. Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)

Новоукраїнська міська територіальна громада знаходиться в центральній частині Новоукраїнського району на півдні Кіровоградської області (Центральна Україна). Центр громади – Новоукраїнка має статус міста з   1832 року, розташоване на берегах річки Чорного Ташлику та її приток Грузької й Помічної. Межує з територіями Помічнянської, Рівнянської, Піщанобрідської, Добровеличківської, Глодоської, Злинської громад Новоукраїнського району. Новоукраїнка – вузол автошляхів, які сполучають громаду з найближчими та віддаленими територіями України, побережжям Чорного моря, Придніпров’ям, історико-культурними туристичними та торгово-економічними центрами. Відстань до Причорноморських портів близько 200 км. До західних кордонів – 250- 300 км, до м. Київ – 300 км. Через Новоукраїнку проходить залізниця Одеса-Харків, поряд знаходиться станція Адабаш (7 км від Новоукраїнки) залізниці Київ-Миколаїв. За 16 км від Новоукраїнки – залізничний вузол станція Помічна. Відстань від м. Новоукраїнка до обласного центру –      70 км. Новоукраїнка має вигідне географічне розташування, чому сприяє близькість до проходження коридору дороги М13.

Економіку громади складають рільництво, тваринництво, харчова промисловість та виробництво будівельних матеріалів. Території колишнього цукрового заводу частково використовуються під розміщенням об’єктів енергетики - сонячними електростанціями. Основним напрямком господарського комплексу слід вважати сільгоспвиробництво, адже спектр підприємств цієї галузі широко представлений на території громади. Значну роль в економіці громади відіграють сільськогосподарські підприємства:        СТОВ  "Степ-Агро", ТОВ "Зерновик",  СТОВ "Росія", ТОВ "Нива-Н", ТОВ "Новоукраїнське",                     ТОВ "Воронівське", ПАФ "Зірка", ф/г "Землероб", СТОВ "Новий час". Підприємства займаються вирощуванням зернових, технічних та овочевих культур. Виробництвом тваринницької продукції займаються  ТОВ "Зерновик",  СТОВ "Росія", ТОВ "Нива-Н", ПАФ "Зірка".

Виробничий потенціал Новоукраїнської міської територіальної громади складається з 8 промислових підприємств. Підприємства видобувної галузі: ТОВ "Єврощебінь", ТОВ "Горіховський кар’єр",                     ПП "Новоукраїнський гранітний кар’єр", ТОВ "Бантишівський щебінь", ПАТ "Капустянський граніт". Підприємства переробної  галузі – це філія ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів", СТОВ "Степ-Агро" та ТОВ "Гліцин продакшин".

В інфраструктурі громади значну роль відіграють численні заклади торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення. До послуг жителів стадіон, парк, ігрові майданчики.

Екологічна ситуація.

На стан екологічної ситуації у громааді значний вплив мають такі галузі, як добувна промисловість,  КП "Новоукраїнське ЖКП", КП "Водокомунгосп", транспорт, а також стан поводження  із твердими побутовими відходами, рівень екологічної культури населення тощо.

 Використання  природних  ресурсів  і  пов’язане  з  ним  відповідне навантаження  на  навколишнє  природне  середовище  -  це  та  сфера  людської діяльності, яка визначає широке коло соціальних, економічних та екологічних проблем.

Наявність кар’єрів на території громади спричинює техногенного  навантаження  на  навколишнє природнє середовище та загострення екологічних проблем. А  утворення  та  накопичення  відходів I-III  класів небезпеки  створюють  ризики  для  здоров'я  людей  і навколишнього  середовища.

Клімат.

Клімат помірно-континентальний північних степів з недостатнім зволоженням влітку, з нестійкою зимою. Середні температури січня становлять   5,5°С,  липня: +20,5°С. Середня кількість опадів за рік –       500 мм і більше. Переважна кількість опадів припадає на теплу пору року.

В цілому природні умови території громади сприятливі для життя і господарської діяльності населення, громада має значний рекреаційний потенціал, який при вкладанні коштів в розвиток інфраструктури та покращення екології може бути використаний для розвитку туризму.

Клімат у м.Новоукраїнка влітку тепло та місцями хмарно, а взимку  дні довгі, морозні, снігові, вітряні та хмарні. Протягом року температура зазвичай коливається від -8 до 27 °C і рідко буває нижче -18 °C або вище 33 °C.

Клімат в м.Новоукраїнка

  Січ.       Лют.   Берез.    Квіт.    Трав.    Черв.    Лип.    Серп.   Верес.   Жовт. Листоп. Груд.

Теплий сезон триває 3,7 місяця, з 21 травня до 11 вересня, з максимальною середньодобовою температурою вище 22 °C. Найспекотніший місяць року в м.Новоукраїнка - липень, із середнім температурним максимумом 27 °C та мінімумом        15 °C. Холодний сезон триває 3,7 місяця, з 20 листопада до 12 березня, з мінімальною середньодобовою температурою нижче 4 °C. Найхолодніший місяць року в м.Новоукраїнка - січень, із середнім температурним максимумом -7 °C та мінімумом -1 °C.

Середня максимальна і мінімальна температура в м.Новоукраїнка

              Січ.   Лют.  Берез.Квіт.   Трав.  Черв. Лип.  Серп.  Верес. Жовт.Листоп.Груд.

У м.Новоукраїнка середній відсоток неба, вкритого хмарами, зазнає значних сезонних коливань протягом року. Ясна частина року в Новоукраїнка починається приблизно 30 квітня і триває 5,2 місяця, закінчуючись приблизно 5 жовтня. Найяскравіший місяць року в м.Новоукраїнка - липень, під час якого небо в середньому ясне, переважно ясне або має мінливу хмарність 73 % часу. Більш хмарна частина року починається приблизно 5 жовтня і триває 6,8 місяця, закінчуючись приблизно 30 квітня. Найпохмуріший місяць року в м.Новоукраїнка - грудень, під час якого небо в середньому похмуре або переважно хмарне 67 % часу.

Категорії хмарності в м.Новоукраїнка

             Січ.   Лют.  Берез.Квіт.   Трав.  Черв.   Лип.  Серп.  Верес. Жовт.Листоп.Груд.

Вологий день - це день, коли випадає щонайменше 1 міліметр рідких опадів чи опадів у рідкому еквіваленті. Вірогідність вологих днів у м.Новоукраїнка коливається протягом року. Більш вологий сезон триває 2,3 місяці з 13 травня по 22 липня, з більш ніж 22 % ймовірністю того, що заданий день виявиться вологим. Місяць з найбільшою кількістю дощових днів у Новоукраїнка – червень, коли в середньому протягом 8,8 дня випадає не менше 1 міліметру опадів. Більш сухий сезон триває 9,7 місяця з 22 липня по 13 травня. Місяць з найменшою кількістю дощових днів у м.Новоукраїнка – лютий, коли в середньому протягом 3,8 дня випадає не менше 1 міліметру опадів. Серед вологих днів ми розрізняємо ті, в які буває лише дощ, лише сніг, або й те й інше. Виходячи з цієї класифікації, найбільш поширена форма опадів у м.Новоукраїнка змінюється протягом року. Тільки дощ є найбільш типовим видом опадів упродовж 9,9 місяця, з 28 лютого по 27 грудня. Місяць із максимальною кількістю днів, коли випадає лише дощ, у м.Новоукраїнка - червень із середньою кількістю у 8,8 дня. Тільки сніг є найбільш типовим видом опадів протягом 2,1 місяця, з 27 грудня по 28 лютого. Місяць з максимальною кількістю днів, коли випадає тільки сніг, у м.Новоукраїнка - лютий із середньою кількістю в 1,7 дня. У м.Новоукраїнка спостерігаються деякі сезонні коливання місячної кількості опадів. Дощова частина року триває 9,3 місяця, з 11 березня по 20 грудня, з кількістю опадів за 31-денний період не менше 13 міліметрів. Місяць з найбільшою кількістю опадів у м.Новоукраїнка - червень, із середньою кількістю опадів 54 міліметри. Частина року без дощу триває 2,7 місяця, з 20 грудня до 11 березня. Місяць з найменшою кількістю опадів у м.Новоукраїнка - січень, із середньою кількістю опадів 8 міліметрів. У м.Новоукраїнка спостерігаються суттєві сезонні коливання в місячній кількості снігових опадів. Місяць із найбільшою кількістю снігових опадів у м.Новоукраїнка – січень, із середньою кількістю снігу 120 міліметрів. Період року без снігу триває 7 місяцяв, з 1 квітня по 1 листопада. Тривалість дня у м.Новоукраїнка дуже сильно змінюється протягом року. У 2022 найкоротший день місяця - 21 грудня, коли світлий час доби становить 8 годин 19 хвилин, а найдовший - 21 червня зі світлим часом доби 16 годин 6 хвилин. Найраніший схід припадає на 4:52 16 червня, а найпізніший на 2 години 53 хвилини пізніше о 7:45 1 січня. Найраніший захід припадає на 15:59 11 грудня, а найпізніший на 5 годин 0 хвилин пізніше о 20:59 26 червня. Літній час (DST) вводиться до м.Новоукраїнки у 2022, починаючи з весни 27 березня, триваючи 7,1 місяця та закінчуючись восени 30 жовтня. Вітряна частина року триває 5,3 місяця, з 6 листопада по 16 квітня, із середньою швидкістю вітру понад 15,5 кілометра на годину. Найбільш вітряний місяць на рік у м.Новоукраїнка – лютий із середньогодинною швидкістю вітру 17,5 кілометра на годину. Спокійніша пора року триває 6,7 місяця, з 16 квітня по 6 листопада. Найспокійніший місяць у році в м.Новоукраїнка - липень із середньогодинною швидкістю вітру 13,5 кілометра на годину. Переважний середньогодинний напрямок вітру в м.Новоукраїнка змінюється протягом року. Вітер найчастіше дме з півночі 3,4 тижня, з 6 лютого до 2 березня та 5,7 місяця, з 29 квітня до 21 жовтня, при цьому максимальний відсоток 43 % припадає на 12 серпня. Вітер найчастіше дме зі сходу 4,3 тижня, з 2 березня по 1 квітня та 2,7 тижня, з 10 квітня по 29 квітня, при цьому максимальний відсоток 29 % припадає на 26 квітня. Вітер найчастіше дме із заходу 2,3 місяця, з 26 листопада до 6 лютого, при цьому максимальний відсоток 32 % припадає на 1 січня.

Рамкова  конвенція  Організації  Об’єднаних  Націй  про  зміну  клімату  та Паризька  угода  визначили  основними  напрямками  із  запобігання антропогенним  змінам клімату обмеження антропогенних викидів парникових газів  і  захист  та  підвищення  якості  своїх  поглиначів  і  накопичувачів парникових газів.

До  парникових  газів  відносяться:  двоокис  вуглецю  (СО2),  метан  (СНД закис азоту (КгО), гідрофторвуглеці (ГФВ), перфторвуглеці (ПФВ), гексафторид сірки (SF6) (додаток А Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату). 

Атмосферне повітря.

За метеорологічними умовами Новоукраїнська міська рада відноситься до територій з підвищеним потенціалом забруднення атмосферного повітря та досить несприятливими умовами розсіювання промислових викидів (Районування України за потенціалом забруднення).

До стаціонарних джерел забруднення відносяться промислові підприємства, організації, установи. Згідно статистичних даних обсяги викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у 2021 році в Новоукраїнському районі становили – 967,8  т.

Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря,

в т. ч. щільність та на душу населення за 2021 рік

За 2021 рік серед основних забруднювачі атмосферного повітря не лише в районі, а й у Кіровоградській області в цілому фігурують ТОВ "Єврощебінь" та  ПП  "Новоукраїнський  гранітний  кар'єр".

Вплив на атмосферне повітря в період експлуатації родовища зумовлений викидами забруднюючих речовин (викиди відпрацьованих газів) від автомобільного транспорту та спецтехніки, які працюють в кар’єрі, від буровибухових робіт перед підготовкою гірничої маси до виїмки, роботи обладнання по переробці корисної копалини (грохот, дробарки, тощо), роботи обладнання по ремонту спецтехніки і устаткування.

Також потенційним джерелом забруднення атмосферного повітря в громаді є тваринницькі комплекси, розташовані на околицях міста Новоукраїнка та у сільських населених пунктах. Зокрема, на атмосферне повітря суттєво впливає неправильне зберігання та використання безпідстилкового гною. У випадку зберігання його у відкритому стані випаровується і потрапляє в атмосферу аміак, молекулярний азот та інші його сполуки. У тваринницьких комплексах в процесі дихання тварин та шумування гною утворюються гази, головним чином, СО2 та СН4. З гною можуть виділятися аміак, сірководень, меркаптани, індол та скатол. Крім газоподібних забруднюючих речовин і мікроорганізмів у повітрі міститься пил від кормів, висихання відходів, вовни та шкіри тварин.

Стаціонарні пости по контролю за станом атмосферного повітря в м. Новоукраїнка відсутні.

Суттєвим джерелом забруднення атмосферного повітря залишаються пересувні джерела, що перш за все зумовлене збільшенням автотранспорту, погіршенням технічного стану автомобільного парку, незадовільною якістю палива, відставанням темпів розвитку вулично-шляхової мережі, труднощами щодо контролю великої кількості автотранспорту як джерела забруднення атмосфери.

Найбільше скупчення автомобілів та найбільш інтенсивний рух транспорту спостерігається на основних вулицях міста Новоукраїнка. Протягом року найбільше забруднення спостерігається в осінні місяці, що пов’язано із пожвавленням автомобільного руху, а найменше – в зимові. При цьому можна виділити особливо проблемні місця, де показники вмісту пилу у повітрі пил та загальної загазованості можуть перевищують гранично допустимі концентрації: вулиці Миколи Воронного, Соборна, Піщанобрідська, Миру, Івана Демченка, Івана Богуна, Курчатова, Павлівська, Чайковського, якими в межах міста проходять ділянки автодоріг Т-12-22, Т-15-04, Т-24-01 та О-121401 та район автостанції.

Більшість вулиць міста мають асфальтове покриття низької якості. По таких дорогах автомобілі рухаються з перегазуванням, безперервним гальмуванням і прискоренням двигуна. Хімічно агресивні елементи й сполуки, що містяться у викидах, спричиняють руйнування житлових будинків, пам’яток архітектури тощо. Водночас прискорюються процеси корозійного руйнування металоконструкцій, кабельних мереж, металевої покрівлі, втрачають естетичний вигляд пофарбовані фасади будівель.

Водні ресурси.

Територія Новоукраїнської міської ради (відповідно гідрологічного районування) відноситься до Нижньобузько-Дніпровської області недостатньої водності, однак саме місто Новоукраїна розташоване на берегах річки Чорного Ташлику та її приток - річок Грузької й Помічної. Також по території громади протікають річки Фурманівка та Плетений Ташлик.

Річка Чорний Ташлик, ліва притока р. Синюхи (басейн Південного Бугу), протікає територією населеного міста Новоукраїнка і сходу на захід. Загальна довжина 135,0 км. Площа басейну 2387,0 км². Долина переважно коритоподібна, ширина до 6 км, глибина до 100,0-120,0 м. Заплава завширшки до       200,0 метрів. Річище помірно звивисте, завширшки пересічно 20,0 м. Похил річки 0,81 м/км.

У межах міста Новоукраїнка річка Чорний Ташлик приймає води своє лівої притоки - р. Грузька. Загальна довжина річки 28,0 км. Площа басейну 153,0 км². Похил річки 3,9 м/км. Долина завширшки до       2 км, завглибшки до 50 м. Річище утворює меандри, пересічна його ширина 2 м, стік за регульовано ставками. Притоки: невеликі потічки.

Окрім того, у межах міста Новоукраїнка до Чорного Ташлику впадає ще одна його ліва притока -    р. Помічна (Помошна). Загальна довжина річки 26,0 км, похил річки - 3,0 м/км. Формується з декількох безіменних струмків та водойм. Площа басейну 157,0 км².

Усі річки живляться за рахунок снігових, дощових та підземних вод.

Для питного водопостачання м.Новоукраїнка використовуються підземні води.

Земельні ресурси.

Загальна площа Новоукраїнської міської територіальної громади з 2021 року – 44872,9 га. Грунти головним чином чорноземні, основні корисні копалини - глина і граніт (кольорові гранити Капустянського родовища, що біля с. Кам'яний Міст, прикрашають архітектуру міст багатьох країн світу). Родовища корисних копалин: Бантишівське, Капустинське, Войнівське, Ташлицьке, Новоукраїнське (Горіхівське), Євдокимівське.

Ґрунтовий покрив представлений чорноземами звичайними глибокими середньогумусними, поширеними на вододілах і схилах. На схилах річок і балок сформувались ґрунти від слабо- до середньозмитих. Вміст гумусу у повнопрофільних ґрунтах становить від 5,5 до 6,5% при потужності гумусового горизонту 0,7-0,8 м, а на схилах до 0,3 м.

У заплавах річок поширені ґрунтові різновиди від лучних до лучно-болотних, сформовані на алювіальних відкладах.

Серед усіх категорій земель громади найважливіше економічне значення мають землі сільськогосподарського призначення, а саме 87,8 % від загальної площі громади.

Таблиця 1. Структура земельного фонду Новоукраїнської ТГ

У структурі сільськогосподарських угідь рілля становить  34078,7 га (89,4%), багаторічні насадження 679,6 га (1,8%), пасовища та сіножаті – 3354,4 га (8,8%).

Розорюваність сільськогосподарських угідь в громаді близько 85 %. Постійний антропогенний вплив на сільськогосподарські землі обумовлює винос гумусу з родючого шару ґрунту та ерозійні процеси. Негативний баланс гумусу складає більше 3 ц/га. Причиною цьому є те, що органічні та мінеральні добрива вносяться до ґрунту періодично і в недостатній кількості, збільшилися площі посіву культур, що виносять підвищену кількість поживних речовин з ґрунту, насамперед, соняшника, який в останні роки займає 20 і більше відсотків посівних площ. Ці та інші факти порушення природоохоронного режиму використання сільськогосподарських земель ведуть до її деградації та мінералізації, яка за даними Центру родючості в Кіровоградській області складає майже 1 т/га в рік. Також значна кількість сільськогосподарських угідь піддаються дії водної ерозії, чому сприяють сильно розчленований рельєф місцевості, інтенсивна система землеробства та зливовий характер дощів. Змив ґрунтів веде до втрати гумусу, зниження родючості ґрунтів, погіршення фізичних властивостей ґрунтів, внаслідок чого знижується врожайність сільськогосподарських культур. Крім того, змив ґрунтів сприяє замулюванню річок, водосховищ, де затримуються отруйні речовини та гербіциди, що викликає небезпеку для здоров’я людини.

Структура орного шару значно зруйнована, що негативно позначається на водно-фізичних властивостях, повітряному режимі, викликає самочинне ущільнення поверхневого шару, утворення кірки після дощів. З цієї причини різко знижується запас продуктивної вологи та водопроникність ґрунтів, що призводить до активізації процесів ерозії. Ситуація, яка склалася, зумовлена головним чином тим, що протягом багатьох десятиріч екстенсивне використання земельних угідь, і особливо ріллі, не компенсувалося рівнозначними заходами щодо відтворення ґрунтів.

У цьому полягає головна причина низької ефективності засобів, які застосовуються з метою інтенсифікації землеробства, а комплекс деградаційних процесів виснажує ґрунтові виробничі ресурси, знижує врожаї сільськогосподарських культур. Найбільших збитків ґрунтам завдають водна та вітрова ерозії, безповоротні втрати гумусу та поживних речовин, засолення та закислення ґрунтів, висушування та перезволоження, в т. ч. заболочування, забруднення промисловими відходами та викидами, отрутохімікатами.

Природні об'єкти та збереження біорізноманіття.

На території громади є п’ять природно-заповідних об’єктів: Войнівський (с. Новоолександрівка) та Явдокимівський (м. Новоукраїнка) заказники, пам’ятка природи Ташлицькі Скелі (м. Новоукраїнка), заповідне урочище Горіхівська Балка (с. Воронівка) та заказник ландшафтний "Квіти на скелях"                   (м. Новоукраїнка). Територія громади – зона північного степу.

Природна рослинність представлена лісовим, степовим, водним типами рослинності. Лісова рослинність представлена змішаними лісами, найпоширеніші породи: дуб, клен польовий, клен гостролистий, акація, тополя, каштан, ясен, липа, береза, чорна горобина, вільха, обліпиха, верба, дика вишня, у підліску бересток, терен, калина, глід, ожина. Серед хвойних порід переважають сосна та ялин.

Новоукраїнська громада належить до лісодефіцитних: ліси та інші лісовкриті площі становлять 1966,08 га (3,6 %). При цьому полезахисні лісосмуги займають 1346,5 га. Багаторічні насадження займають 679,5 га, сіножаті займають 246,7 га, пасовища –    3107,7 га (переважно балки).

Степова рослинність представлена багаторічними травами, злаками: тонконіг лучний та вузьколистий, пирій повзучий, типчак, тимофіївка, ковила, волошка, молочай, ромашка, стоколос тощо. Лучна і болотна рослинність поширена в заплавах річок. Серед квітуючих степових рослин можна виділити горицвіт, барвінок, сон-траву, дикорослі іриси. У вологих тріщинах скель зростають дрібні папороті – аспленій північний, аспленій волосовидний, пухирник ламкий. Зростають також декілька видів шипшини.

Рідкісні й зникаючі рослини: астраган шерстистоквітковий, ковила волосиста, ірис злаколистий, ірис понтичний, лілія лісова, підсніжник звичайний, сон великий, барвінок малий, валеріана лікарська, звіробій звичайний, конвалія звичайна, льон жовтий та ін.

Природна рослинність Новоукраїнщини (лучна, лучно-степова, петрофільна, лісова) збереглася по долинах рачок на схилах балок, по узліссях. Площа лісів і чагарнико­вих насаджень 1,5 тис.  га. Основна лісоутворююча порода - дуб (до 84 % від загальної площі лісів), є також ясен, липа. Серед чагарників поширені щипшина, глід, терен, акація, жовта, ліщина.

Незважаючи на значне господарське освоєння території, тваринний світ залишається відносно багатим.

Фауна області представлена досить великою кількістю видів ссавців (65 видів): косуля, лось, дикий кабан, заєць-русак, лисиця, вовк, горностай, куниця, ондатра, видра, єнотоподібний собака, їжак, бобер річковий, кріт, кажани, тощо. Багато гризунів. Найбільший представник ссавців є лось, найменші – бурозубка і білозубка.

На території Новоукраїнського району зустрічаються дикий кабан, козуля, заєць-русак, лисиця, акліматизовані фазан, єнотовидний собака, у байраках – борсук, а також перелітні птахи та інші тварини, характерні для даної фізико-географічної провінції.

У видовому відношенні найбільшою групою птахів є горобині, до якої відносяться горобці, шпаки, синиці, ластівки, щиглики, а також ґави, сороки. Найбільший за розміром представник цієї групи – крук, а найменший – волове очко, корольок жовтоголовий. Поширені хижі птахи, більшість з них належить до категорії рідкісних тварин. Це яструб великий, канюк звичайний та сокіл-дербник. Зустрічаються типові навколоводні птахи, вони з’являються під час сезонних міграцій. Це – звичайна чайка (чибіс), травник, веретенник великий і зуйок малий. Досить різноманітною групою птахів є також качині, які належать до мешканців водно-болотного комплексу. Найбільш численні представники групи – крижень, чирок-тріскунок, широконіска. Багато чапель. Це – чапля сіра та руда, квак, бугай і бугайчик.

За кількістю видів виділяється також група пастушкових птахів – лиска, курочка водяна, погонич і пастушок. Місцями трапляється деркач, він занесений до Червоної книги України. Досить різноманітною групою є сови: сова сіра, вухата та болотяна, сич хатній, пугач, сипуха ( два останні занесені до Червоної книги України).

Серед земноводних найбільш численні жаби озерна та ставкова, а також кумка червоночеревна. На заліснених територіях переважає жаба трав’яна, трапляються жаба гостроморда і квакша звичайна, рідкісна – ропуха сіра, місцями звичайні часничниця і ропуха зелена. Серед плазунів є ящірка прудка, місцями – ящірка зелена. До групи нечисленних видів відносяться вуж звичайний, ящірка живородяча, черепаха болотяна. Зустрічаються види рідкісні та дуже рідкісні: до перших відносяться вуж водяний, мідянка, полоз жовточеревний та гадюка степова , а до других – полоз лісовий.

Рідкісні тварини та птахи: борсук, свиня дика, заєць сірий, їжак звичайний, козуля європейська, зяблик, славка чорноголова, дрізд чорний, соловейко східний, синиця велика, жулан, малинівка, вівсянка звичайна, сіра чапля та інші.

Утворення та накопичення відходів.

 Відходи є одним з найбільш вагомих факторів забруднення навколишнього середовища і негативного впливу на всі компоненти довкілля.

За статистичними даними виконавчий комітет Новоукраїнської міської ради на 01.01.2020 року накопичив 135,4 тис. тонн змішаних комунальних відходів, протягом року було утворено ще 9,5 тис.тонн, на кінець року  обсяг накопичених відходів за 2020 рік становить 144,9 тис. тонн. Протягом 2021 року було накопичено 10,3 тис.тонн відходів, обсяг накопичених відходів склав 155,2 тис.тонн.

У громаді інвентаризовано місця видалення відходів та проведено їх паспортизацію. У Новоукраїнській громаді постійно проводиься рекультивація міських сміттєзвалищ для того, щоб легкі побудові відходи, підхоплені вітром, не розлітались навколишнім середовищем та не засмічували прилеглі території. У 2021 році на одному із міських сміттєзвалищ було відгорнуто сміттєві відвали, встановлено огорожу металевою сіткою, упорядковано площу для складання відходів углиб території та облаштовано під’їзд до неї. Встановлено будиночок для охоронця на в'їзді до сміттєзвалища.

Щороку працівниками відділу з питань житлово-комунального господарства та комунальної власності виконавчого комітету міської ради разом зі спеціалістами ТОВ "Український лабораторний центр екологічних досліджень" здійснюється відбір проб для дослідження ґрунту, повітря, підземних вод місць видалення відходів та води з громадських криниць на території Новоукраїнської міської територіальної громади.

Населення.

Населення Новоукраїнської міської територіальної громади за даними Головного управління статистики в Кіровоградській області станом на 01 січня 2021 року обліковується в кількості  19760 осіб ( з урахуванням 16 населених пунктів), у тому міського населення – 16338 осіб, сільського – 3422 особи.

Статево-вікова структура населення міста Новоукраїнка загалом близька до відповідної структури області й України в цілому.

Питома вага укрупнених вікових груп наявного населення за 2020 рік

Вік                                         Україна              Кіровоградська область              Новоукраїнська м/р

До 16 років                                 16,1                                      15,8                                   17,0

16-59                                           59,4                                      58,7                                   58,2

60 і старше                                 24,5                                      25,5                                   24,8

Разом                                          100                                       100                                     100

в т. ч.:                               

Жінки 15-49 років                    22,9                                      22,8                                    22,6

Народжуваність.

Загальні коефіцієнти народжуваності в м.Новоукраїнці дуже близькі до відповідних показників області й України в цілому. Більший розмах коливань зумовлений малою чисельністю населення, що спричиняє нестабільність демографічних показників у часі.

 Оскільки, як уже згадувалося, статево-вікова структура населення громада дуже подібна до відповідних структур області й країни в цілому, зокрема має близьку частку жінок репродуктивного віку.

 Смертність і природний приріст населення.

Загальні коефіцієнти смертності у Новоукраїнці близькі до відповідних показників по Кіровоградській області, але коливаються у ширших межах і на дещо більш високому рівні.

Зважаючи на подібність вікових структур населення громади й України в цілому, можна сказати що тривалість життя в громаді вижча, ніж у середньому по країні. Так, за 2020 рік середній вік населення в Новоукраїнській міській раді становила 42.6 для чоловіків 39.5 для жінок 45.2. Тоді, як по Україні в цілому, ці показники становили 42.1, 39.2, 44.5, по Кіровоградській області – 42.7, 39.6, 45.3.

Одним із важливих факторів зміни чисельності населення є міграція. Кожна її хвиля забирає певну частину молодого, талановитого та перспективного населення країни. Проблеми працевлаштування, безробіття, низького рівня життя –усе це є безпосереднім каталізатором збільшення відтоку населення з країни, як трудових мігрантів, так і студентської молоді –наймобільнішої категорії населення.

Охорона здоров'я.

На території Новоукраїнської міської ради діють заклади охорони здоров’я: комунальне некомерційне підприємство "Новоукраїнська міська лікарня" та комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Новоукраїнської міської ради, дві амбулаторії та п’ять фельдшерсько-акушерських пунктів.

Відповідно до програм фінансування сфери охорони здоров'я  з міського бюджету на 2022 рік для комунального некомерційного підприємства "Новоукраїнська міська лікарня" Новоукраїнської міської ради передбачено 7940,8 тис. грн., для комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Новоукраїнської міської ради передбачено передбачено 3689,7 тис. грн.

Протягом І півріччя 2022 року покращено матеріально технічну базу комунального некомерційного підприємства "Новоукраїнська міська лікарня" Новоукраїнської міської ради за рахунок благодійних організацій придбано:

Дизельний генератор EW 100-3 RS 170B- на суму 467,0 тис. грн.

Аналізатор імунофлуоресцентний на суму 58,0 тис. грн.

Транспортний апарат ШВЛ Таеma ГО на суму 125,0 тис. грн.

Кисневий концентратор JAY-10 на суму 29,4 тис. грн.

Пульсоксиметр на суму 0,3 тис. грн.

Мотокосу на суму 4,7 тис. грн.

Три лампи люмінесцентні на суму 3,3 тис. грн.

В лютому 2022 року завершено  проект щодо забезпечення закладу водою, проведено буріння нової свердловини. З міського бюджету виділено кошти на виготовлення проектно-кошторисної документації по проекту "Реконструкція системи кисневого постачання" у сумі 49,7 тис.грн. та виділено 610,0 тис. грн. на реалізацію цього проекту.

За ініціативи Кіровоградської обласної державної адміністрації завершено роботи по встановленню системи киснепостачання (кисневу станцію), вартість проекту -  2585тис. грн..

За рахунок благодійних організацій придбано вироби медичного призначення на суму 1185,77 тис. грн., продукти харчування - 161,91 тис. грн. та інші матеріальні цінності -  107,27 тис. грн..

Затверджено Програму місцевих стимулів для медичних працівників Новоукраїнської міської територіальної громади на 2021-2024 роки. 

Утворено спостережну раду при КНП "Новоукраїнська міська лікарня" Новоукраїнської міської ради.

Наявна  мережа  закладів  з  надання  медичної  допомоги  населенню створюють потенційні умови для  поліпшення  якості  надання  медичних  послуг,  збереження  стану  здоров’я населення,  призупинення  негативних  тенденцій  у  демографічній  ситуації.  Поряд  із  цим,  недостатність  оснащення  сучасним  медичним обладнанням  лікувальних  закладів  ІІ  рівня  надання  медичної  допомоги населенню,    недостатня  укомплектованість  медичних  закладів  лікарськими кадрами,  обмеженість  їх  фінансового  забезпечення  створюють  потенційні перешкоди у  розвитку регіону, у першу чергу людського потенціалу.

Прогноз екологічної ситуації

Клімат.

Кліматичний прогноз ООН для територій Центральної України невтішний: до 2030 року середньорічна температура може зрости більше ніж на 0,5 °С, а кількість опадів – зменшитись на 14 мм/рік. Це може призвести до зміни господарського направлення регіону, суттєвої зміни промислового та демографічного профілю.

Глобальна зміна клімату та її місцеві прояви (підвищення середньорічної температури та тривалість спекотних посушливих періодів, частота та інтенсивність екстремальних явищ, зокрема, повеней, злив тощо) сьогодні є серед визначальних чинників, що безпосередньо впливають на екологічний стан територій, зміну характеру довкілля, здоров’я громадян, продовольчу безпеку, інфраструктуру, місцевий розвиток.

Тож прояви зміни клімату потребують систематичного моніторингу і розробки системи заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї природних екосистем, господарства, зокрема сільського, енергетичного сектору, а також захисту громадського здоров’я та інфраструктури.

Водні ресурси.

Збільшення температури повітря та зменшення обсягу опадів однозначно  призведе до збільшення потреби сільського господарства у зрошенні для утримання урожайності. Для такого показника, як використання води на потреби зрошення, важко спрогнозувати чіткі обсяги через велику кількість факторів, які не піддаються точному підрахунку, наприклад, обсяги інвестицій у відновлення систем зрошення будуть залежати від економічної державної політики, міжнародної підтримки, рішення по ринку землі і т.д. Але тенденцію можливо орієнтовно спрогнозувати, використавши наявні стратегії Мінагрополітики щодо збільшення обсягів виробництва експортної валової сільськогосподарської продукції в середньому на 20% до 2030 року. При найбільш оптимістичному сценарії розвитку сільського господарства, буде відбуватись найбільш песимістичний сценарій використання води на зрошення, тому що це може значно збільшить навантаження на водні екосистеми, з яких відбувається забір води та значно зросте вимивання біогенних речовин із пахотних земель. Таким чином, за оптимістичний приймемо сценарій, при якому відбудеться збільшення земель, що зрошуються, на 50%; середній (базовий) – на 100%; песимістичний – на 150% із пропорційним збільшенням витрат свіжої води на зрошення.

Зміна клімату також може вплинути на обсяги використання води населенням на господарсько-питні потреби. Зі збільшенням температури, більше води витрачається на побутовому рівні, наприклад, на підтримання гігієни, на питні потреби. Якщо прийняти середню потребу у воді на одиницю населення сталою величиною, то загальний показник використання свіжої води на господарськопитні потреби можливо спрогнозувати з досить високою точністю, так як він корелює із чисельністю населення.

Таким чином, маємо три сценарії щодо зміни обсягу потреби свіжої води на господарсько-питні потреби населення в залежності від зміни чисельності населення при фіксованому відносному середньому споживанні:

оптимістичний, що передбачає скорочення населення на ~ 16 %. Споживання води на господарсько-питні потреби скоротиться нижче 310 тис. м3 /рік, що дозволить знизити навантаження на очисні споруди та джерела водопостачання;

середній (базовий), передбачає часткове зменшення населення області на ~10%. Споживання води на господарсько-питні потреби скоротиться до 330 тис. м3/рік, що дозволить дещо знизити навантаження на очисні споруди та джерела водопостачання;

песимістичний, передбачає стабілізацію чисельності населення на рівні 2019 року. Споживання води на господарсько-питні потреби стабілізується на 370 тис.м3/рік, що практично ніяк не відобразиться на навантаженні водоочисних споруд та джерел водопостачання, на фоні збільшення потреб на інші галузі, наприклад, зрошення.

На основі статистичних даних країн, що проводили політику економії води населенням, можливо очікувати зміни у обсягах використання води на господарсько-побутові потреби на 1 людину в межах 10% за 10 років. Тому, зменшення використання на 10% приймемо за оптимістичний сценарій, на 5% - за базовий, і стабілізацію на рівні 2018 року – за песимістичний.

Таким чином, ріст обсягу використання води на 1 людину внаслідок кліматичних змін, не зможе суттєво вплинути на загальний обсяг використання води на господарсько-питні потреби, особливо, при проведені політики економії води. Причиною цього є швидка динаміка зменшення чисельності населення.

Існує три загальні сценарії розвитку ситуації з водними ресурсами: оптимістичний, середній (базовий), та песимістичний. Найбільш реалістичний – середній (базовий), якій передбачає збереження більшості тенденцій і відсутність суттєвих реформ у сфері водокористування. Але цей сценарій не може враховувати випадкові флуктуації розвитку економіки та технічного чи соціального прогресу. Оптимістичний сценарій передбачає позитивний збіг обставин, при якому певні негативні фактори нівелюються. Песимістичний сценарій передбачає негативний збіг обставин, при якому негативні процеси підсилюють деструктивний вплив одне одного.

Поводження з відходами.

Для обчислень попередніх прогнозів кількості утворення ТПВ за трьома сценаріями (оптимістичним, середнім (базовий) і песимістичним) були вибрані наступні критерії: кількість побутових відходів на одну особу в громаді -300 кг/рік, чисельність населення по базовому варіанту сценарію, тис. чол., та коефіцієнт збільшення кількості відходів з кожним роком, у відповідності до сценарію - 5%, 10%, 15%. Для оптимістичного прогнозу додатково був залучений показник роздільного збору сміття, згідно Національній стратегії управління відходами в Україні до 2030 року. Ми спланували залучити до роздільного збору сміття 50% населення і вилучити з ТПВ до 50% ресурсоцінних компонентів.

Попередні прогнози свідчать, що кількість відходів в 2030 році між оптимістичним та песимістичним сценарієм відрізняються майже в 1,5 рази. Такого результату значною мірою буде досягнуто за рахунок впровадження роздільного збору сміття.

Пропозиції щодо покращення ситуації з управління ТПВ:

1) Забезпечити повне охоплення населення послугами зі збирання та вивезення ТПВ, що дозволить покращити стан навколишнього природного середовища, а також санітарне та епідеміологічне благополуччя населення;

2) вилучати якомога більше ресурсоцінних компонентів з побутових відходів за рахунок впровадження роздільного збору сміття. Для цього необхідно визначити обсяги утворення ТПВ; дослідити морфологічний склад побутових відходів (з урахуванням сезонності) та оновлювати ці дані кожні 5 років; вибрати технологічну схему роздільного збирання ТПВ; тип та кількість контейнерів; схему розташування контейнерів; організувати перевезення ресурсоцінних компонентів та провести агітаційну роботу з населенням. До 2030 року відсоток населення, яке здійснює роздільне збирання побутових відходів повинно складати не менше 50%;

3) забезпечити здачу відходів I класу небезпеки, які можуть містити ртуть, а саме: люмінесцентні, енергозберігаючі, дугові, ультрафіолетові лампи, ртутні термометри та ртутевмісні прилади на пункти прийому;

4) Запланувати заходи з проведення на постійній основі із залученням ЗМІ та громадських і молодіжних організацій до інформаційної та освітньо-виховної роботи з населенням щодо підтримки та впровадження нових систем і заходів у сфері поводження з відходами.

Демографія.

Аналіз статистичних даних, які описують демографічні процеси у громаді, а також ймовірні тенденції змін статево-вікової структури, показників народжуваності, смертності та міграції населення дозволили здійснити прогноз чисельності населення та середньої очікуваної тривалості життя при народженні на період до 2030 року. Прогнозування чисельності наявного населення громади на період до 2030 року проведено за п’ятьма варіантами:

"високий – високий – високий" – найбільш оптимістичний;

"середній – середній – середній" – найбільш вірогідний;

"низький – низький – низький" – найбільш песимістичний;

"нормативний" – гіпотетичний;

"постійні показники на рівні 2018 р." – малоймовірний.

За найбільш оптимістичним варіантом прогнозу, тобто за умови суттєвого поліпшення усіх наявних тенденцій, вжиття дієвих заходів щодо поліпшення демографічної й соціально-економічної ситуації в регіоні, чисельність населення громади у 2030 році може скласти 20 тис. осіб. Натомість найбільш вірогідний варіант прогнозу дозволяє стверджувати, що населення Кіровоградської області у 2030 році наближатиметься до значення 17,8 тис. осіб. За песимістичним варіантом прогнозу, тобто за умови подальшого погіршення демографічної й соціально-економічної ситуації в регіоні, посилення негативних тенденцій у сфері природного відтворення населення та активізації міграційних процесів, зниження середньої очікуваної тривалості життя при народженні тощо, чисельність населення регіону може досягти у 2030 році 16,8 тис. осіб. Середній варіант (базовий) прогнозу відповідає найбільш вірогідному стану, а песимістичний та оптимістичний задають нижню та верхню межі динаміки демографічних показників.

За результатами проведеного науково-аналітичного дослідження встановлено, що показники демографічної ситуації залежать від комбінованого впливу багатьох факторів: фізіологічних, шлюбносімейних, соціальних, економічних, культурних та ін.

У разі незатвердження Програми соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади на 2023 рік прогнозуємо такі негативні тенденції для довкілля громади:

у сфері поводження з відходами продовжуватиметься різнобічний хаос у потугах й діях влади, бізнесу та громадських ініціатив щодо впровадження різних заходів, спрямованих на зменшення відходів у довкіллі. При чому ці заходи можуть бути концептуально взаємовиключаючими, як наприклад, сортування сміття та принцип економіки замкнутого циклу (recycling) і його спалювання (викид парникових газів та шкідливих речовин в атмосферу). В результаті ситуація зі сміттям не зміниться, лише породжуватиме нові проблеми та конфлікти в суспільстві;

у сфері управління водними ресурсами й надалі не буде чіткого бачення та плану швидкого покращення очистки стічних вод.

Ймовірні  зміни  стану  атмосферного  повітря  та  стану  кліматичних умов території, якщо Програма соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади на 2023 рік не буде затверджено. 

У  випадку,  якщо  Програму  не  буде  затверджено,  а  заходи  з  охорони атмосферного  повітря  не  будуть  реалізовані,  стан  атмосферного  повітря  на території громади, кліматичні умови території  більш ймовірно залишаться на рівні сучасних показників. 

Але  за умов збільшення виробництва промислових підприємств на території громади збільшення бюджетних, комунальних закладів та житлового сектору –  є  ризик  погіршення  якості  атмосферного повітря, який може призвести до зниження якості екологічних показників стану довкілля. При цьому  рівень забруднення атмосферного повітря, швидше за  все матиме  тенденцію  до  зростання, що може  знизити  рівень  комфортного проживання населення.

Тому,  Програмою  визначено  ряд  заходів,  які  спрямовані  на  покращення стану атмосферного повітря та запобігання змінам клімату:

1. сприяння вирішенню проблемних питань у функціонуванні підприємств промисловості;
2. активізації  технічної  модернізації  та інноваційної діяльності в промисловому виробництві, застосування найкращих наукових технологій та процесів переробки;
3. оновлення  та  техніко-технологічне  переоснащення  підприємств агропромислового комплексу;
4. зменшення  забрудненості  атмосферного  повітря  шляхом  підвищення екологічності рухомого складу усіх видів транспорту; 
5. сприяння проведенню робіт  із стандартизації та сертифікації продукції;
6. забезпечення  досягнення  високих  стандартів  якості,  безпеки,  екологічності продукції  та товарів місцевого виробництва;
7. сприяння  у  реалізації  проєктів  щодо  виробництва  енергії  з нетрадиційних  та  відновлювальних  джерел  енергії,  впровадження енергоефективних технологій і обладнання;
8. здійснення  технічного  переоснащення житлово-комунальної  галузі  на основі впровадження енергоефективних технологій та обладнання;
9. продовження  роботи  з  реконструкції  і  модернізації  систем централізованого водопостачання та водовідведення;
10. поліпшення стану пожежної та техногенної безпеки населених пунктів.

У разі невиконання вищезазначених заходів  забруднення  атмосферного  повітря  та  накопичення  в ньому  шкідливих  речовин  може  проявлятися  в  зростанні  показників захворюваності  й  смертності  від  хвороб  органів  дихання,  створюватиметься подальше  існування  ризиків  шкідливого  впливу  на  здоров’я  населення,  що мешкає (перебуває) в межах громади.  

Ймовірні зміни стану земельних ресурсів та ґрунтів, якщо Програма соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади на 2023 рік не буде затверджено. 

У  випадку,  якщо  Програму  не  буде  затверджено,  а  заходи  з  охорони навколишнього  природного  середовища  не  будуть  реалізовані,  є  ризик погіршення якісного стану ґрунтів на території громади. 

Зокрема, без  впровадження основних заходів Програми щодо: 

1) дотримання  вимог  земельного законодавства;

2) збереження та відтворення родючості ґрунтів;

3) оптимізація землекористування, системна протидія ерозійним процесам;

4)  проведення  заходів,  спрямованих  на  охорону  земель,  збереження  і відтворення  родючості  ґрунтів  за  рахунок  коштів,  які  надійшли  в  порядку відшкодування  втрат  сільськогосподарського  та  лісогосподарського  виробництва;

5) проведення робіт із розчистки і регулювання русел річок.

Ймовірні  зміни  стану  рослинного  та  тваринного  світу,  якщо Програма соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади на 2023 рік  не буде затверджено.

Якщо  Програму  не  буде  затверджено,  біорізноманіття  скоріш  за  все  залишиться  на  сталому  рівні,  але впровадження  заходів  з охорони навколишнього природного  середовища може позитивно вплинути на чисельності різних видів флори та фауни, зокрема:

1) збереження та поліпшення якісного складу лісових насаджень;

2) посилення контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісових насаджень;

3) охорона тваринного світу;

4) вжиття заходів щодо збільшення чисельності мисливської фауни;

5) припинення втрат біо – та ландшафтного різноманіття;

6) створення цілісної та репрезентативної екомережі;

7) забезпечення збільшення чисельності мисливської фауни.

Ймовірні зміни стану водних ресурсів, якщо Програма соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади на 2023 рік не буде затверджено.

З метою охорони водних ресурсів та  їх раціонального використання визначено  низку  заходів  щодо  вирішення  проблемних  питань  з охорони  і  раціонального  використання  водних  ресурсів: 

1)  ведення  обліку  водокористування,  паспортизація водних об'єктів;

2) розроблення та встановлення режимів роботи водних об'єктів; 

3) проведення діагностичного моніторингу масивів поверхневих вод, забір води  на  яких  здійснюється  для  задоволення  питних  і  господарсько-побутових потреб населення;

4) виконання  заходів,  пов'язаних  із  запобіганням  шкідливої  дії  вод  і ліквідацією  її  наслідків;

5) проведення робіт із розчистки і регулювання русел річок;

6) здійснення контролю за надходженнями  орендної плати за користування водними об'єктами;

7) продовження  роботи  з  реконструкції  і  модернізації  систем централізованого водопостачання та водовідведення.

Якщо  вищезазначені  заходи Програми  не  будуть  реалізовані  на  території громади,  в  майбутньому  існує  загроза  погіршення  якісного  стану  водних ресурсів  через  потрапляння  забруднених  стічних  вод  до  водних  об’єктів, подальший  розвиток  житлової  та  громадської  забудови  населених  пунктів,  як  і  виробничо-промислового  сектору,  спричинятиме  техногенне навантаження на водні об’єкти.

Ймовірні  зміни  стану  поводження  з  відходами,  якщо  Програма соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади на 2023 рік  не  буде затверджено. 

З  метою  забезпечення  екологічно  безпечного  збирання,  перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів визначено ряд  заходів щодо: 

1) впровадження  в  населених  пунктах  роздільного  збирання  побутових  відходів;

2) будівництво полігонів, які відповідають встановленим стандартам;

3)  зменшення  обсягу  утворення  відходів,  впровадження  механізмів  їх переробки  та  повторного  використання  на  основі  новітніх  технологій  та виробництв;

4) проведення  роз’яснювальної  роботи  з населенням  громади, школярами щодо поводження з побутовими відходами, їх роздільного збирання.

У  разі  невиконання  заходів  фактор поводження  з  відходами  матиме  найбільше  значення  серед  ризиків шкідливого впливу на довкілля. 

Залишатиметься  на  низькому  рівні  надання  послуг  у  сфері  управління відходами  та  розвиток  відповідної  інфраструктури, можливе  збільшення  кількості  стихійних  сміттєзвалищ  і  полігонів  для  їх захоронення,  можливе  накопичення  промислових  відходів  та  як,  наслідок погіршення санітарного стану населених пунктів. 

Розвиток  системи  поводження  з  промисловими  відходами  є  одним  із першочергових  завдань  органів  влади  у  сфері  охорони  навколишнього природного  середовища. 

Ймовірні  зміни  стану  здоров’я  населення,  якщо  Програма соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади на 2023 рік  не  буде затверджено.

З  метою  поліпшення  здоров’я  населення,  забезпечення  доступу усіх  громадян  до  медичних  послуг  належної  якості,  покращення  якості  та доступності надання  всіх рівнів медичної допомоги населенню, формування у громадян  пріоритету  здорового  способу  життя,  Програмою  передбачається  реалізація основних завдань спрямованих  на:

зниження  смертності  населення,  збільшення  середньої  очікуваної тривалості  життя  та  зниження  показників  захворюваності  на  "соціальні хвороби"  –  туберкульоз,  наркотична  та  алкогольна  залежності,    від    хвороб  органів    дихання,  від  злоякісних  новоутворень,  ВІЛ-інфекції та  COVID-19 шляхом виконання завдань щодо:

1)  розвитку  медичної  допомоги,  зокрема шляхом  застосування нових  технологій; імплементації сучасних інноваційних технологій для удосконалення  і розвитку екстреної  медичної  допомоги,  онкологічної,  паліативної  допомоги,  охорони психічного здоров'я, реабілітації;

2)  забезпечення  створення  умов  для  безперебійної  роботи лікарні,  забезпечення  гарантованого  своєчасного  доступу  населення  до  послуг вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги;

3)  запобігання  поширенню  захворювання  на  туберкульоз  шляхом обов'язкових    профілактичних    медичних  оглядів  на  туберкульоз,  насамперед серед  груп  ризику  щодо  туберкульозу,  проведення  профілактичних  щеплень проти туберкульозу відповідно до законодавства у сфері захисту населення від інфекційних  хвороб,  забезпечення  своєчасного  виявлення  хворих  на туберкульоз та ефективне лікування з акцентом на амбулаторному лікуванні у закладах первинної медико-санітарної допомоги;

4) забезпечення тестування ВІЛ пацієнтів з групи ризику та за медичними показаннями;  впровадження  доконтактної  та  постконтактної  профілактики ВІЛ-інфекції; моніторинг прихильності людей, що живуть  з ВІЛ-інфекцією до антиретровірусної терапії;

5)  забезпечення  диспансеризації  груп  населення,  які  мають  серцево-судинний  ризик;  дотримання  лікарями  стандартів  діагностики  та  лікування серцево-судинної патології, зокрема гострого інфаркту міокарду;

6)  вжиття  заходів  щодо  профілактики  інфікування  та  поширення захворюваності  на COVID-19.

Враховуючи  вищевикладене  Програма  передбачає  комплекс  завдань, спрямованих  на  вирішення  конкретних  проблем  довкілля,  що  виникли  в результаті  техногенного  втручання.  Це  відтворення  якості  ґрунтів  на  основі  моніторингових  даних, збереження і відтворення якості природних і сільськогосподарських земельних ресурсів, збереження та підтримка якості довкілля (забруднення повітря, водних об’єктів, ґрунтів, радіаційної ситуації тощо). 

Реалізація Програми дозволить  здійснити кроки у покращенні екологічної ситуації громади, призведе до більш раціонального використання та відтворення природних ресурсів, поступового забезпечення екологічної безпеки та зниження рівня  ризику  виникнення  надзвичайних  ситуацій  техногенного  і  природного характеру.

Якщо Програма не буде затвердженою, усі ці заходи не будуть комплексними, інтегрованими й ефективними, підвищиться ризик будівництва небезпечних об’єктів та підприємств, викиди яких погіршать якість атмосферного повітря, поверхневих та підземних вод, ґрунтів, призведуть до зниження біорізноманіття.

3. Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)

СЕО охоплює аналіз ймовірного впливу на стан довкілля, умови життєдіяльності та здоров’я населення Новоукраїнщини в результаті реалізації Програми соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади на 2023 рік, яка відображає проекти та заходи передбачені Стратегією розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади. Тож об’єктом аналізу є стратегічні, оперативні цілі Стратегії розвитку,  а відповідно і завдання Плану соціально-економічного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади на  2020 -2023 роки.

Аналіз поточного стану навколишнього середовища, в тому числі здоров'я населення,  дозволив  виявити  основні  соціально-економічні  та  екологічні проблеми, що уповільнюють розвиток громади. 

Для  визначення  найгостріших  проблем  та  реальних  можливих шляхів  їх вирішення на рівні місцевої влади доцільно провести SWOT-аналіз.

SWOT-матриця дозволяє виявити взаємозв’язки між "внутрішніми" (сильні та  слабкі  сторони)  та  "зовнішніми"  (можливості  та  загрози)  факторами,  що мають стратегічне значення для громади.

Виявлені  при  проведенні  SWOT-аналізу  слабкості,  можливості  і  загрози можуть  бути  використані  при  прийнятті  стратегічних,  коротко-  та довгострокових управлінських рішень. 

На основі здійсненого аналізу поточного стану довкілля громади, у тому числі здоров'я населення (атмосферне повітря, водні та земельні ресурси, грунти, кліматичні фактори, рівня забруднення довкілля та здоров'я населення) та SWOT-аналізу сукупний вплив від реалізації Програми є екологічно допустимим.

Виконання заходів Програми, буде спрямовано на виконання екологічних індикаторів та передбачє реалізацію заходів, спрямованих на встановлення новітніх технологій очистки шкідливих викидів від промислових підприємств, зокрема підприємств добувної та переробної промисловості, покращення енергопостачання та розвиток альтернативної енергетики, створення системи поводження з твердими побутовими відходами, раціональне використання водних ресурсів, зменшення забруднення навколишнього середовища стічними водами, створення системи спостереження за станом навколишнього середовища, охорони та розширення територій та об'єктів природно-заповідного фонду, буде мати незначний вплив на стан довкілля.

4. Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)

Для забезпечення сталого розвитку громади з урахуванням її соціально-економічних, екологічних та територіально-планувальних проблем у СПТ області воно було віднесено до 2 типу – в якому передбачається розбудова м.Новоукраїнка і підцентру виробництва та соціально-культурного обслуговування населення за рахунок розвитку туристських функцій із забезпеченням збереження та припустимого господарського використання об’єктів культурної спадщини, захисту традиційного характеру середовища, обмеженням господарської діяльності на території історичного ареалу міста. Також за рахунок розвитку підприємств та закладів по обслуговуванню сільськогосподарського виробництва та сільського населення. Поряд з інтенсивним розвитком сільськогосподарського виробництва і активізацією соціально-економічного зростання громади, рекомендувалося крапкове розміщення невеликих промислових новобудов на території.

Найбільш екологічними проблемами громади є:

– негативні тенденції у демографічному розвитку Новоукраїнщини. Зокрема, через низькі темпи народжуваності посилюється старіння населення; збільшується навантаження особами старше працездатного віку на працездатний вік, що загострює проблеми трудових ресурсів та соціального забезпечення населення;

– недостатнє використання переваг природно-ресурсного потенціалу та транспортно-географічного положення території громади;

– невисока ефективність виробництва, в основі якої лежить технічна застарілість та високий рівень зношеності більшості основних засобів. Це зумовлює низьку продуктивність праці та неконкурентоспроможність на вітчизняному ринку багатьох видів продукції;

– недостатній розвиток перспективних невиробничих видів економічної діяльності: курортно-рекреаційного господарства, фінансової сфери, ринкової інфраструктури та інших;

– відсталість структури господарського комплексу громади, зокрема домінування сировинноємних галузей, що зумовлює несприятливу екологічну ситуацію, а також незначна, у тому числі через невисокий науково-технічний потенціал, частка інноваційноємних виробництв. Проте на даний час відбувається поступове заміщення колишніх екофобних підприємств об’єктами сонячної енергетики та інше.

Особливо  актуальною  є  проблема  забрудненості  атмосферного  повітря шкідливими  викидами  (оксиди  вуглецю,  оксиди  азоту,  сірчаного  ангідриду  та інші)  промислових  підприємств.  Основними  забруднювачами  довкілля  є підприємства добувної та переробної промисловості, транспорту та зв’язку. 

Основними  проблемами  забруднення  атмосферного  повітря  громади продовжують залишатися:

застарілі  технології  та  устаткування,  на  базі  яких  функціонують підприємства,  і  які  вже  не  в  змозі  забезпечити  дотримання  встановлених законодавством  нормативів  граничнодопустимих  викидів  забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

великі  обсяги  викидів  забруднюючих  речовин  в  атмосферне  повітря  від неорганізованих джерел, які сприяють значній загазованості житлових мікрорайонів.

              Наявні  водні  ресурси  громади не  забезпечують  у  повному  обсязі  потреби населення  та  галузей  економіки. Покриття  дефіциту  водних  ресурсів  здійснюється шляхом забору води зі артезіанських свердловин.

              Природні  води  на території громади  високомінералізовані,  що призводить до підвищеного навантаження на очисні споруди. Але окрім цього, через  сільськогосподарську  направленість  території,  велику  кількість несанкціонованих  скидів  забруднених  вод,  порушення  водоохоронних  заходів тощо, спостерігається високий рівень забруднення біогенними речовинами. Це явище  посилюється  в маловодні  роки  та  в  теплі  періоди  року,  при  посиленні випаровування  із  водних  об’єктів.  Майже  в  усіх  водоймах  спостерігається  явище  "цвітіння  води"  - масового розмноження  синьо-зелених водоростей у теплий період року. Сприятливі фактори для цього явища: низька швидкість  течії,  висока  сонячна  активність,  висока  концентрація  біогенних речовин  (лімітуючий  фактор  –  концентрація  фосфатів).  Спостерігається збідніння  та  зміна  видового  складу  берегової  та  водної  флори  і  фауни. Періодично відбуваються замори риб. 

              Очевидна тенденція щодо недостатнього очищення стічних  вод приводить до забруднення водних басейнів. У м.Новоукраїнка діють три очисні споруди, одну з них реконструйовано у 2020 році, а ще дві знаходяться в незадовільному технічному стані.

              Рівень зношеності водопровідних комунальних мереж складає 85%, рівень зношення каналізаційних мереж – 72%.

              Сільськогосподарська  освоєність  земель  –  надзвичайно  висока.  Наслідком цього є прогресуюча деградація земель, що створює загрозу екологічній безпеці громади.  Крім  того,  надмірне  навантаження  на  земельні  угіддя  спричиняє активізацію  розвитку  негативних  процесів,  серед  яких  особливої  сили  набули ерозійні.  До  такого  стану  призвело  нехтування  питаннями  екологічної придатності  земель  для  використання  певних  сільськогосподарських  культур, зокрема  необґрунтоване  збільшення  площ  просапних  культур.  На  сьогодні  структура  орного  шару  значно  зруйнована,  що  негативно позначається на водно-фізичних властивостях, повітряному режимові, викликає самочинне ущільнення поверхневого шару, утворення кірки після дощів. З цієї причини  різко  знижується  запас  продуктивної  вологи  та  водопроникність

ґрунтів, що  призводить  до  активізації  процесів  ерозії. Ситуація,  яка  склалася, зумовлена головним чином тим, що протягом багатьох   десятиріч екстенсивне використання  земельних  угідь,  і  особливо  ріллі,  не  компенсувалося рівнозначними заходами щодо відтворення ґрунтів. У  цьому  полягає  головна  причина  низької  ефективності  засобів,  які застосовуються з метою інтенсифікації землеробства, а комплекс деградаційних процесів  виснажує  ґрунтові  виробничі  ресурси,  знижує  врожаї сільськогосподарських культур. Найбільших збитків ґрунтам завдають водна та вітрова ерозії, безповоротні втрати гумусу та поживних речовин, засолення та закислення  ґрунтів,  висушування  та  перезволоження,  в  т. ч.  заболочування, забруднення промисловими відходами та викидами, отрутохімікатами. Антропогенний вплив на довкілля постійно  зростає  і досягнув критичних значень, що позначилося на  стані  ґрунтового покриву. Погіршуються фізичні, хімічні й біологічні властивості ґрунтів, зростають площі деградованих земель, забруднених  атмосферними  викидами  й  стічними  водами,  хімічними речовинами та радіонуклідами.

               Основною  загрозою  для  біологічного  та  ландшафтного  біорізноманіття  є антропогенна  діяльність.  Найзначнішим  на  сьогодні  є  скорочення  ареалів існування.  До  цього  призводить  знищення  природних  середовищ  існування тварин  і  місць  зростання  рослин,  їх  фрагментації  та  деградації  (включаючи забруднення),  у  глобальній  зміні  клімату,  екологічно  незбалансованій експлуатації,  поширенні  чужерідних  видів,  розповсюдженні  хвороб  та шкідників. 

Внаслідок необґрунтованого розорювання земель, вирубки лісів, осушення чи  обводнення  території,  промислового,  житлового  та  дачного  будівництва відбувається  знищення  природних  середовищ  існування  тварин  і  місць зростання  рослин.  Збереження  біологічного  та  ландшафтного  різноманіття  є обов'язковою умовою сталого (збалансованого) розвитку.

              Не менш гострою залишається проблема екологічно безпечного збирання, видалення твердих побутових відходів. Відсутність підприємств  із переробки та утилізації промислових  і твердих побутових  відходів,  не всі полігони  ТПВ    відповідають  екологічним нормам. Утворення побутових відходів збільшується, при цьому значні їх обсяги розміщуються на  звалищах, які розташовані в неприйнятних місцях  та неналежним чином спроектовані і експлуатуються. 

Для невідкладного вирішення екологічних проблем необхідна широкомасштабна система комплексних заходів економічного, соціально-політичного, технологічного та культурного характеру. Їх продуктивному вирішенню та піднесенню ефективності управління природоохоронною справою на державному та регіональному рівнях у найближчій перспективі сприятиме забезпечення виконання заходів, передбачених державними, обласними, районними та цільовими програмами громади щодо охорони та відтворення довкілля.

5. Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування

Основними міжнародними зобов’язаннями щодо СЕО є: 

Протокол  про  стратегічну  екологічну  оцінку  (Протокол  про  СЕО)  до Конвенції  про  оцінку  впливу  на  навколишнє  середовище  у  транскордонному контексті  (Конвенція  Еспо),  ратифікований  Верховною  Радою  України  (№ 562-VIII від 01 липня 2015 року);

Директива  2001/42/ЄС  про  оцінку  впливу  окремих  планів  і  програм  на навколишнє середовище, імплементація якої передбачена Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, а також Конвенція ООН з біологічного різноманіття;

Рамкова  конвенція  Організації  Об'єднаних  Націй  про  зміну  клімату  (Конвенцію  ратифіковано  Законом  № 435/96-ВР  від  29  жовтня  1996  року,  ВВР, 1996, № 50, стаття 277 );

Кіотський  протокол  до  Рамкової  конвенції  Організації  Об'єднаних  Націй про  зміну  клімату (Кіотський  протокол  ратифіковано  Законом  № 1430-IV (1430-15 ) від     04 лютого 2004 року);

Паризька угода (Угоду ратифіковано Законом № 1469-VIII від 14 липня 2016 року);

Основними законодавчими і нормативно-правовими актами, норми і вимоги яких мають бути враховані та дотримані під час підготовки ДДП:

Водний  кодекс  України;  Лісовий  кодекс  України;  Земельний  кодекс України; 

закони  України:  "Про  стратегічну  екологічну  оцінку";  "Про  охорону навколишнього  природного  середовища"; "Про  Основні  засади  (стратегію) державної  екологічної  політики  України  на  період  до  2030  року"; "Про ратифікацію  Рамкової  конвенції  ООН  про  зміну  клімату";  "Про  ратифікацію Кіотського протоколу до Рамкової Конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату";  "Про ратифікацію Паризької угоди"; "Про природно-заповідний фонд";  "Про  охорону  культурної  спадщини";  "Про  охорону  археологічної спадщини"; "Про охорону атмосферного повітря"; "Про відходи"; "Про надра"; "Про питну воду та питне водопостачання"; "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного  благополуччя  населення";  "Про  екологічний  аудит";  "Про рослинний  світ";  "Про  тваринний  світ";  "Про  регулювання  містобудівної діяльності"; "Про основи містобудування"; "Про інвестиційну діяльність";

Указ Президента України "Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року"                     (№ 722/2019);

Цілі  сталого  розвитку:  Україна-2030  (Ціль  13.  "Пом’якшення  наслідків зміни клімату"); 

Конвенція  про  охорону  дикої  флори  та  фауни  і  природних  середовищ існування в Європі (Закон України №436/96-ВР (436/96-ВР) від 29 жовтня 1996 року);

Національний план дій управління відходами до 2030 року, затверджений Кабінетом Міністрів України 20 лютого 2019 року; 

Державна  стратегія  регіонального  розвитку  на  2021-2027  роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2020 року № 695;  

постанови Кабінету Міністрів України:

від 11 вересня 1996 року  № 1100 "Про Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується" (із змінами);

18 грудня 1998 року № 2024 "Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів" (із змінами);

13 грудня 2001 року № 1655 "Про затвердження Положення про порядок здійснення  державного  обліку  в  галузі  охорони  атмосферного  повітря" (із змінами);

13  березня  2002  року  № 300  "Про  Порядок  розроблення  і  затвердження нормативів  граничнодопустимого  рівня  впливу  фізичних  та  біологічних факторів стаціонарних джерел забруднення на стан атмосферного повітря" (із змінами);

13 березня 2002 року  № 302  "Про  затвердження  Порядку  проведення  та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне  повітря  стаціонарними  джерелами,  обліку  підприємств,  установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи" (із змінами);

13 березня 2002 року  № 321 "Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування" (із змінами);

16  грудня  2020  року  №1272  ʺПро  затвердження  Порядку  здійснення моніторингу  наслідків  виконання  документа  державного  планування  для довкілля, у тому числі для здоров'я населенняʺ;

від 9 вересня 2020 року № 826 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів  України  з  питань  діяльності  Міністерства  захисту  довкілля  та природних ресурсів"; 

від 03 березня 2021 року №179 "Про Національну економічну стратегію";

розпорядження Кабінету Міністрів України від:

16  вересня 2015  року  № 980-р "Про схвалення Очікуваного національно-визначеного внеску України до проекту нової глобальної кліматичної угоди";

30 березня 2016 року № 271-р "Про Національний план дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням";

07 грудня  2016  року №  932-р  "Про  схвалення  Концепції  реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року"; 

06  грудня  2017  року  № 878-р  "Про  затвердження  плану  заходів  щодо виконання  концепції  реалізації  державної  політики  у  сфері  зміни  клімату  на період до 2030 року"; 

14 серпня 2019 року №688-р "Про Стратегію зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року;

05 серпня 2020 року №695-р "Про Державну стратегію розвитку на 2021-            2027 роки";

21 жовтня 2020 року № 1567-р "Про План заходів з реалізації Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року";

21 квітня 2021 року №443-р "Про Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища на період до 2025 року;

28 квітня 2021 року "Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми “Питна вода України” на 2022-2026 роки"; 

накази  Міністерства екології та природних ресурсів України від:

17  грудня  2012  року  № 659,  затверджено  Базовий  план  адаптації екологічного  законодавства  України  до  законодавства  Європейського  Союзу (Базовий  план  апроксимації).  Зокрема,  відповідно  до  цього  плану  потрібно привести  нормативно-правову  базу  України  у  відповідність  до  вимог "Директиви  2001/42/ЄC  про  оцінку  впливу  окремих  планів  та  програм  на навколишнє середовище".

10  серпня 2018 року  № 296 "Про затвердження Методичних рекомендацій із  здійснення  стратегічної  екологічної  оцінки  документів  державного планування";

наказ  Міністерства  захисту  довкілля  та  природних  ресурсів  України  від 28  жовтня  2020  року  № 213  ʺПро  затвердження  Критеріїв  визначення наслідків для довкілля, у тому числі для здоров'я населенняʺ;  

ДБН  Б.1.1-13:2012  "Склад  та  зміст  містобудівної  документації  на державному та регіональному рівнях"; 

ДСТУ-Н  Б  Б.1.1-10:2010  "Настанова  з  виконання  розділів  "Охорона навколишнього природного середовища" у складі містобудівної документації";

Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів (зі змінами); 

ДСанПіН 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною".

посібник  з  інвентаризації  джерел  викидів  в  атмосферне  повітря;

максимальні допустимі концентрації та "можливі рівні безпечного ефекту" для забруднюючих речовин в атмосферному повітрі для заселених територій.

В  Україні  сформовано  інвестиційне  законодавство,  в  якому,  зокрема, значна увага приділяється необхідності дотримання екологічних норм в процесі інвестиційної діяльності. Так, Законом України "Про інвестиційну діяльність" (№ 1560-XII від 18 версня 1991 року) встановлюється заборона інвестування в об'єкти,  створення  і  використання  яких  не  відповідає  вимогам  санітарно-гігієнічних,  радіаційних,  екологічних,  архітектурних  та  інших  норм, встановлених законодавством України (статті 4). 

У  разі  порушення  екологічних,  санітарно-гігієнічних  та  архітектурних норм державний орган може прийняти рішення про зупинення або припинення інвестиційної  діяльності  (статті 21).  Крім  цього,  в  ст.  8  зазначається,  що інвестор  зобов'язаний  одержати  висновок  з  оцінки  впливу на  довкілля  у випадках  та  порядку,  встановлених  Законом  України  "Про  оцінку  впливу  на довкілля" (№ 2059-VIII від 23 травня           2017 року). 

Перелік регіональних природоохоронних програм:

Комплексна програма охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській  області  на  2021-2025  роки,  затверджена  рішенням  обласної ради   від 30 березня 2021 року №86;

Регіональна  екологічна  програма  "Ліси  Кіровоградщини  на  2021-2025 роки", затверджена рішенням обласної ради  від 30 березня 2021 року №85;

Обласна  програма  збереження  і  розвитку  об'єктів  культурної  спадщини,

пов'язаних з корифеями українського професійного театру, "Земля корифеїв" на 2018-  2020  роки  (продовжена  до  2023  року),  затверджена  рішенням  обласної ради   від       25 вересня  2020 року №807; 

Крім  того  є  програми,  які  враховують  екологічні  завдання щодо поліпшення стану  довкілля в області, зокрема:

Обласна програма розвитку агропромислового комплексу Кіровоградської області на 2018-          2023 роки, затверджена рішенням обласної ради   від 22 серпня 2017 року № 350;

Інвестиційна  програма  ОКВП  “Дніпро-Кіровоград”  на  2022  рік  та  план розвитку  ОКВП  “Дніпро-Кіровоград”  на  2022-2026  роки,  затверджена рішенням обласної ради від 17 вересня 2021 року   № 151;

Програма  створення  та  впровадження  містобудівного  кадастру Кіровоградської області на 2022 –  2024 роки, затверджена рішенням обласної ради від 17 вересня 2021 року №154;

Програми Новоукраїнської міської ради, які враховують екологічні завдання щодо поліпшення стану довкілля:

Програма запровадження роздільного збору твердих побутових відходів у Новоукраїнській ОТГ на 2021-2025, затверджена рішенням міської ради від 13 жовтня 2020 року №1845;

Програма реформування і розвитку  житлово-комунального господарства Новоукраїнської міської територіальної громади на 2021-2025 роки, затверджена рішенням міської ради від 13 жовтня 2020 року №1843;

Програма "Питна вода" на 2021-2025 роки, затверджена рішенням міської ради від 13 жовтня      2020 року №1844;

Програма з енергоефективності Новоукраїнської міської ради на  2017- 2025 роки, затверджена рішенням міської ради від 13 жовтня 2020 року №1842.

6. Опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків

Згідно з "Методичними рекомендаціями із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування", затвердженими Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.08.201 No 296)[1] наслідки для довкілля, у тому числі для здоров'я населення – будь-які ймовірні наслідки для флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, клімату, повітря, води, ландшафту (включаючи техногенного), природних територій та об'єктів, безпеки життєдіяльності населення та його здоров'я, матеріальних активів, об'єктів культурної спадщини та взаємодія цих факторів.

Згідно статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля"[2] для проєктних об'єктів є обов’язковим подальше здійснення оцінки впливу на довкілля у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності.

За походженням екологічний вплив може бути первинним, тобто безпосередньо пов’язаним з впливом розміщення існуючих і проєктних об’єктів на екосистему (забруднення атмосфери при будівництві та експлуатації) і вторинним, що є наслідком первинних змін в екосистемі (можливе збільшення бронхо-легеневих захворювань серед населення внаслідок забруднення атмосфери).

Під кумулятивним впливом розуміється сукупність впливів від реалізації планованої діяльності та інших, що існують або плануються в найближчому майбутньому видів антропогенної діяльності, які можуть призвести до значних негативних або позитивних впливів на навколишнє середовище або соціально-економічні умови. Кумулятивні ефекти можуть виникати з незначних за своїми окремими діями факторів, які впливають одночасно протягом тривалого періоду часу поступово накопичуючись, підсумовуючись можуть викликати значні наслідки. Акумуляція впливів відбувається в тому випадку, коли антропогенний вплив або інші фізичні або хімічні впливи на екосистему протягом часу перевершують її можливість їх асиміляції або трансформації.

При дотриманні та виконанні всіх передбачених комплексних захисних і охоронних заходів, що відповідають діючим нормативним вимогам, можливість виникнення кумулятивного впливу, який супроводжуються негативними екологічними наслідками та понаднормативними викидами в атмосферне повітря забруднюючих речовин не передбачається. Детальна оцінка кумулятивного впливу буде можлива в процесі експлуатації існуючих та проєктних об’єктів з урахуванням даних моніторингу навколишнього середовища та проведення відповідних розрахунків. Змін клімату і мікроклімату в результаті планованої діяльності не очікується, оскільки в результаті експлуатації проєктних об’єктів відсутні значні виділення теплоти та парникових газів. Особливості кліматичних умов, які сприяють зростанню інтенсивності впливів планованої діяльності на навколишнє середовище, відсутні. Для провадження діяльності на існуючих та проєктних об’єктах обрані технологічні рішення мають бути екологічні безпечні.

Синергічні наслідки – сумарний ефект, який полягає у тому, що при взаємодії 2-х або більше факторів їх дія суттєво переважає дію кожного окремо компоненту – не передбачаються.

Потужний потенціал озеленених територій в межах населеного пункту, дотримання упорядкування цих територій є компенсаційним заходом щодо наслідків будь-яких впливів на оточуюче середовище.

Коротко - та середньострокові наслідки (1, 3-5, 10-15 років) наразі не передбачаються.

З боку соціально-економічних умов збереження діяльності і при реалізації Програми соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади на 2023 рік буде мати позитивний наслідок планованої діяльності, так як це забезпечить сталий показник забезпеченості роботою працездатного населення та збільшить кількість робочих місць, дасть можливість наповнювати місцеві бюджети за рахунок відповідних податків.

При виконанні підготовчих та будівельних робіт вплив на навколишнє середовище на атмосферне повітря матиме короткочасний та локальний характер (тимчасові наслідки для довкілля), викиди здійснюватимуться при роботі ДВЗ будівельних машин та механізмів, при здійсненні зварювальних робіт, земельних робіт, при фарбуванні металевих поверхонь.

Значного негативного впливу під час планованої діяльності на довкілля та здоров’я населення не передбачається.

7. Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування

Для забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та обмеження негативного впливу запропонованого Програми соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади на 2023 рік до розміщення проєктних об’єктів передбачено комплекс заходів, що включає:

Ресурсозберігаючі заходи: збереження і раціональне використання земельних та водних ресурсів, повторне їх використання та ін.;

Захисні і планувальні заходи: - дотримання пропозицій щодо планувальної структури населеного пункту;

- забезпечення виконання заходів із охорони атмосферного повітря, грунтів, охорони водного басейну;

- улаштування сучасного обладнання на виробничих (сільськогосподарських) підприємствах щодо збирання і видалення пилу; 

- застосування звукоізолюючих матеріалів та протиамортизаторних пристроїв для зниження вібраційного та шумового навантаження при будівництві і експлуатації об’єктів, що є джерелами шуму та вібрації;

- застосування віброізолюючих конструкцій для будівництва об’єктів, що є джерелами шуму і вібрації;

- організація збору побутових і виробничих відходів в герметичні контейнери, з наступним вивезенням відповідно класу небезпеки на полігон ТПВ або на утилізацію, за договорами;

- організація збору і очищення зливових скидів з території підприємств та господарсько-побутових скидів на очисних спорудах;

- застосування технологічного устаткування на виробничих і сільськогосподарських підприємствах, що відповідає вимогам екологічної безпеки, та його постійне утримання в повній технічній справності;

- модернізація очисних споруд;

- постійне підтримання санітарно-захисної зони у відповідності до вимог природоохоронного законодавства і нормативно-правових документів;

- тверде покриття вулично-дорожньої мережі та території промислових майданчиків;

- здійснення постійного контролю за наявністю і справністю на двигунах внутрішнього згорання засобів захисту від викидів шкідливих речовин, що перевищують ГДК.

Відновлювальні заходи: - створення нових територій зелених насаджень різного призначення;

- при розташуванні нових виробничих об’єктів на незадіяній території в межах території проєктованих об’єктів передбачається улаштування озеленених територій спеціального призначення із влаштуванням газонів посівом багаторічних трав та висадка дерев і чагарників.

Компенсаційні заходи: на час експлуатації існуючих та проєктованих об’єктів обов’язкова сплата компенсаційних стягнень (екологічний податок) за викиди забруднюючих речовин, за вивіз та утилізацію виробничих та побутових відходів, плата за спеціальне водокористування;

- передбачене знесення зелених насаджень компенсується створенням рівновеликих (або більших за об’ємом) та рівноцінних нових насаджень у місцях, визначених відповідними державними органами.

Охоронні заходи: містять, головним чином, проведення багаторічного (постійного) моніторингу навколишнього природного середовища в зоні розміщення існуючих і проєктованих об’єктів з узагальненням результатів та із подальшим впровадженням заходів по обмеженню та недопущенню негативного впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище.

              На всіх етапах реалізації Програми соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади на 2023 рік проєктні рішення будуть здійснюватись у відповідності з нормами і правилами охорони навколишнього середовища і вимог екологічної безпеки, в тому числі вимоги Закону України "Про охорону земель"; Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"; Закону України "Про охорону атмосферного повітря" тощо.

8. Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час

здійснення такої оцінки)

Для виконання стратегічної екологічної  оцінки Програми соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади на 2023 рік використано наступні вихідні дані:

Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища Кіровоградської області у 2020 році;

дані Головного управління статистики у Кіровоградській області;

галузеві програми міської ради;

аналітичні матеріали виконавчих органів міської ради про потенціал галузей, сфер діяльності, стан його використання;

публікації і оцінки незалежних експертів про стан навколишнього
природного середовища м.Новокраїнка.

В процесі проведення стратегічної екологічної  оцінки Програми соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади на 2023 рік використано такі методи:

статистичний метод, який ґрунтується на кількісних показниках, які дають можливість зробити висновок про темпи розвитку процесу в майбутньому. Як приклад, дані про обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря свідчать про те, що у 2023 році немає достатніх підстав для прогнозування суттєвого збільшення таких викидів у місті.

метод експертних оцінок: за відсутності достатніх офіційних статистичних даних про стан екології у місті було враховано матеріали досліджень проведені громадською організацією "Інститутом зеленої економіки";

метод екстраполяції. За основу взято аналіз стану економічного і соціального розвитку громади за останні 3 роки, який свідчить про позитивну динаміку у реальному секторі економіки, наповненні місцевого бюджету, розбудові соціальної та дорожньої інфраструктури, впровадженні енергоефективних і енергозберігаючих заходів у різних галузях і сферах діяльності, суттєвому поліпшенні матеріально-технічної бази закладів освіти, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, культури. Поряд із цим, залишається незадовільним стан значної кількості мереж водопостачання, каналізаційного господарства, автотранспорту приватних перевізників, вулично-дорожньої мережі, у результаті чого у короткостроковому періоді зберігатиметься негативний вплив від їх діяльності на стан екології у громаді.

В процесі здійснення стратегічної екологічної  оцінки Програми соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади   на 2023 рік були вивчені наступні альтернативи та їх можливий вплив на навколишнє середовище: "Варіант нульової альтернативи"; "Варіант реалізації проекту Програми соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади   на 2023 рік".

При варіанті "нульової альтернативи" розглядалася ситуація гіпотетичного сценарію, за яким Програма соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади   на 2023 рік не буде затверджена, а заходи не будуть реалізовані. Цей сценарій можна розуміти, як продовження поточних (частково незадовільних) екологічних тенденцій. Результати аналізу показують, що в рамках сценарію "нульової альтернативи" подальший сталий розвиток громади є дещо ускладненим. Також ця альтернатива провокує хаотичну ситуацію, призводить до неефективного використання земельних ресурсів та погіршення екологічної ситуації території.

При розвитку сценарію із "реалізації проекту Програми соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади на 2023 рік" передбачається соціально-економічний розвиток території. При цьому визначається комплекс заходів для забезпечення природоохоронного законодавства та певною мірою регулює засади господарської діяльності.

Виконання  планувальних  заходів,  визначених  у  Програмі  соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади на 2023 рік  є обов'язковою  умовою  для  досягнення  стійкості  природного  середовища  до антропогенних навантажень та забезпечення сприятливих санітарно-гігієнічних умов життєдіяльності населення.

9. Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення.

Відповідно до Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" замовник в межах своєї компетенції здійснює моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, один раз на рік оприлюднює його результати на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет та у разі виявлення не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку негативних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, вживає заходів для їх усунення.

Порядок здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, затверджує Кабінет Міністрів України.

Загальною метою моніторингу даного проєкту є забезпечення/гарантування того, що всі заходи пом’якшення та мінімізації впливів та наслідків успішно втілюються та вони є ефективними та достатніми.

Моніторинг також передбачає своєчасне виявлення нових проблем та питань, що викликають занепокоєння. Моніторинг має відбуватись на декількох рівнях та передбачати можливі екологічні загрози та/або виявляти під час його здійснення впливи, що не були передбачені раніше.

Оцінка фактичного впливу здійснюється на підставі та з урахуванням результатів моніторингу стану навколишнього природного середовища щодо реалізації господарської діяльності.

Моніторинг впливу на довкілля є обов’язковою умовою при здійсненні планованої діяльності та включатиме:

- проведення моніторингу стану здоров’я населення;

- щорічне проведення контролю якості повітря, об’єктів що здійснюють викиди, на межі санітарно - захисної зони та найближчої житлової забудови;

- контроль за дотриманням допустимих рівнів і тривалості дії шуму;

- щорічне проведення контролю якості стічних вод після очисних споруд.

Органи місцевого самоврядування та місцеві громадські об’єднання мають право долучатись до контролюючих органів.

СЕО Програми соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади   на 2023 рік не завершується прийняттям рішення про його затвердження. Значущі наслідки для довкілля, в тому числі для здоров'я населення, повинні відслідковуватися під час реалізації Програми, зокрема, з метою виявлення непередбачених несприятливих наслідків і вжиття заходів щодо їх усунення.

Результати моніторингу мають бути доступними для органів влади та громадськості Новоукраїнської міської територіальної громади. Протокол про СЕО встановлює необхідність здійснення моніторингу значного впливу на довкілля, у тому числі здоров'я населення, від реалізації затвердженого плану або програми. Результати моніторингу мають бути доведені до відома природоохоронних органів і органів охорони здоров'я, а також громадськості.

Моніторинг може бути використаний для:

• порівняння очікуваних і фактичних наслідків, що дозволяє отримати інформацію про реалізацію Програми;
• отримання інформації, яка може бути використана для поліпшення майбутніх оцінок (моніторинг як інструмент контролю якості СЕО);
• перевірки дотримання екологічних вимог, встановлених відповідними органами влади;
• перевірки того, що Програма виконується відповідно до затвердженого документу, включаючи передбачені заходи із запобігання, скорочення або пом'якшення несприятливих наслідків.

Організація моніторингу вимагає визначення того, хто повинен здійснювати моніторинг, хто повинен забезпечувати доступ до результатів, що має бути предметом моніторингу, яка інформація повинна оприлюднюватися (безпосередні дані вимірювань або результати їх аналізу), де слід здійснювати моніторинг, з якою періодичністю і протягом якого часу, коли слід оприлюднити результати, які методи моніторингу та поширення інформації слід використовувати.

Для організації моніторингу можуть бути використані існуючі системи моніторингу та інформаційні системи або вони мають бути спеціально удосконалені для цілей СЕО.

Для організації моніторингу Програми створено  Комітет з управління впровадженням Стратегії розвитку Новоукраїнської міської об’єднаної територіальної громади. До складу Комітету входять представники виконавчого комітету Новоукраїнськї міської ради,  громадськості і бізнесу (міський голова та його заступники, керівники управлінь і відділів міськвиконкому, приватні підприємці, представники об’єднань громадян).

Комітет з управління впровадженням Стратегії розвитку має скликатися щокварталу для оцінки виконання завдань стратегічних, операційних цілей, передбачених Стратегії розвитку Новоукраїнської міської об’єднаної територіальної громади та Програми.

Моніторинг базується на розгляді обмеженого числа відібраних показників (індикаторів) за кожним зі стратегічних напрямів та аналізі досягнення запланованих результатів. Система індикаторів включає еколого-економічні та екологічні індикатори:

Екологічні індикатори для моніторингу виконання документа державного планування у розрізі завдань

10. Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності)

Під час реалізації Програми соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади на 2023 рік ймовірні транскордонні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення – відсутні, враховуючи географічне місце розташування громади в центральній частині країни.

11. Резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію

Документом державного планування, що підлягає стратегічній екологічній оцінці є проєкт Програми соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади   на     2023 рік.

В результаті реалізації документу державного планування стан довкілля та умов життєдіяльності населення, його стан здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу зміниться мінімально.

Під час реалізації Програми соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади   на 2023 рік не передбачається вплив або погіршення ситуації на:

• масштабні впливи планової діяльності (значних виділень теплоти, вологи, тощо) ;
• ендогенні та екзогенні процеси, явища природного та техногенного походження (тектонічні, сейсмічні, зсувні, селеві, зміни напруженого стану і властивостей масивів порід, деформації земної поверхні);
• на стан здоров’я чи захворюваність, а також погіршення умов життєдіяльності місцевого населення.

При реалізації Програми соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади на 2023 рік вплив на навколишнє середовище на атмосферне повітря матиме короткочасний та локальний характер (тимчасові наслідки для довкілля), викиди здійснюватимуться при роботі ДВЗ будівельних машин та механізмів.

З метою покращення стану навколишнього середовища проєктом передбачається ряд планувальних та інженерних заходів, що впливають на всі компоненти середовища і в цілому покращують санітарно-гігієнічні умови. Благоустрій територій буде проводитися разом з проведенням основних робіт, що затверджені генеральним планом.

Компенсаційні заходи (при необхідності) - компенсація незворотного збитку від планованої діяльності шляхом проведення заходів щодо рівноцінного поліпшення стану природного, соціального і техногенного середовища, грошове відшкодування збитків.

Відповідно до Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" замовник в межах своєї компетенції здійснює моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, один раз на рік оприлюднює його результати на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет та у разі виявлення не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку негативних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, вживає заходів для їх усунення.

Порядок здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, затверджує Кабінет Міністрів України.

Під час реалізації проєкту Програми соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади на 2023 рік ймовірні транскордонні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення – відсутні, враховуючи географічне місце розташування населеного пункту в центральній частині країни.

За підсумками СЕО підготовлено  "Звіт  стратегічної  екологічної оцінки Програми  соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади на 2023 рік" щодо якого організовано інформування та обговорення громадськості.  Під  час  підготовки  звіту  стратегічної  екологічної  оцінки  визначено доцільність  і  прийнятність  планової  діяльності  і  обгрунтування  економічних, технічних,  організаційних,  державно-правовихта  інших  заходів  щодо забезпечення  безпеки  навколишнього  середовища,  а  також  оцінено  вплив  на навколишнє  середовище  в  період  будівництва  та  функціонування  будівель  і споруд підприємств, надано прогноз впливу на оточуюче середовище, виходячи із  особливостей  планової  діяльності  з  урахуванням  природних,  соціальних  та техногенних умов.

Основним критерієм під час стратегічної екологічної оцінки є  її  відповідність  законодавству  у  сфері  охорони  навколишнього  природного середовища. В  ході  проведення СЕО  здійснено  оцінку факторів ризику  і  потенційного впливу  на  стан  довкілля,  враховано  екологічні  завдання  місцевого  рівня  в інтересах    ефективного  та  стабільного  соціально-економічного  розвитку громади та підвищення якості життя населення. 

Програма  соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади на 2023 рік (далі  -  Програма) загалом  враховує  принцип  екологічної збалансованості  (сталого розвитку) громади та зорієнтована на зниження антропогенного впливу на довкілля. 

У структурі Програми є розділ "Охорона навколишнього природного середовища" в якому визначено основні завдання  та  заходи  щодо  розвитку  сфери  діяльності,  очікувані  результати, а саме  дбайливе  використання  ресурсів, зберігання і поліпшення екологічного стану території.

Програма  соціально-економічного та культурного розвитку Новоукраїнської міської територіальної громади на 2023 рік відповідає  принципам,  пріоритетам,  стратегічним,  операційним цілям  та  завданням  Державної  стратегії  регіонального  розвитку  на 2021-2027  роки,  Стратегії  регіонального  розвитку  Кіровоградської  області  на 2021-2027 роки та Плану заходів з її реалізації на 2021-2023 роки та узгоджуються з національними стратегічними екологічними цілями. Заходи Програми  відповідають  стратегічним  цілям  державної  екологічної політики,  визначеним  Законам  України  "Про  Основні  засади  (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року".

Аналіз  трендів  стану  довкілля  області  вказує  на  зменшення  викидів забруднюючих  речовин  в  атмосферне  повітря,  певну  стабілізацію водоспоживання  та  водовідведення,  надзвичайно  високий  рівень господарського  освоєння  земель,  приблизно  постійний  рівень  утворення  та утилізації відходів, а також  зростання  загальних обсягів накопичених відходів I-IV класів небезпеки.

Основними екологічними проблемами є забруднення атмосферного  повітря,  водних  об’єктів  і  питної  води,  застарілі  системи водопостачання  і  водовідведення,  проблема  поводження  з  промисловими  та  побутовими  відходами, проблеми природно-заповідного фонду і біорізноманіття.

Основні  зобов’язання  у  сфері  охорони  довкілля  області  визначаються законами  України  "Про  Основні  засади  (стратегію)  державної  екологічної політики  України  на  період  до  2030  року",  "Про  охорону  навколишнього природного  середовища",  "Про  охорону  атмосферного  повітря",  "Про стратегічну  екологічну  оцінку",  "Про  оцінку  впливу  на  довкілля",  "Про відходи",  "Про  інвестиційну  діяльність",  Водним  кодексом  України,  Цілями сталого  розвитку  України  на  період  до  2030  року  (проголошені  резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 25 вересня 2015 року

№ 70/1 та адаптовані  з урахуванням специфіки розвитку України, викладені у Національній  доповіді  "Цілі  сталого  розвитку:  Україна"),  Указом  Президента України "Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року" .

Реалізація Програми з великою долею вірогідності не повинна призвести до  появи  нових  негативних  впливів  на  довкілля,  у  тому  числі  на  здоров’я населення,  але  за  умови  пріоритетного фінансування  реалізації  всіх  основних завдань  та  заходів, які передбачені для покращення екологічної інфраструктури.

Ймовірність того, що реалізація Програми  призведе до таких можливих впливів на  довкілля  або  здоров’я  людей,  які  самі по  собі  будуть  незначними, але  у  сукупності  матимуть  значний  сумарний  (кумулятивний)  вплив  на довкілля, є незначною. 

Реалізація багатьох основних завдань та заходів Програми має призвести до покращення екологічної ситуації в регіоні.

Моніторинг  екологічних  індикаторів  ефективності  впровадження Програми  є  важливою  формою  контролю  того,  який  фактичний  вплив  на довкілля  матиме  Програма.  Система  запропонованих  у  звіті  індикаторів  оцінки  виконання  запланованих  заходів  включає  еколого-економічні та екологічні  індикатори. Кількість екологічних  індикаторів можна розширити шляхом використання таких  індикаторів, для яких є моніторингові дані.