Хто повинен отримувати дозвіл на викиди
Якщо діяльність суб’єкта господарювання пов’язана з викидами в атмосферу від стаціонарних джерел викидів, то він зобов’язаний виконувати вимоги законодавста і отримувати відповідні ДОЗВОЛИ, погодження і сплачувати екологічний податок .
Часто суб’єкти господарювання вважають, що викиди це проблема промислових гігантів: металургійних комбінатів, ТЕЦ, шахт, заводів і т.д. Однак з точки зору Закону АЗС, хімчистка, точильна майстерня, СТО, майстерня, де є зварювальний апарат, дизель-генератор, фарбо-пульт обігрівач котел (не електричний), кафе з плитами включно електричними, заміський ресторан з мангалами, печами, котлами, деревообробні лісопилки, майстерні, зерносховища і т.д. Є ДЖЕРЕЛАМИ викидів в атмосферу і ці суб’єкти господарювання повинні отримати ДОЗВІЛ на викиди і потім сплачувати на основі ДОЗВОЛУ екологічний податок.
2.1 Вимоги законодавства щодо ДОЗВОЛУ на викиди в атмосферу:
ЗАКОН УКРАЇНИ "Про охорону атмосферного повітря" передбачає:
Розділ 111 ЗАХОДИ ЩОДО ОХОРОНИ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ
Стаття 10. Обов’язки підприємств, установ, організацій та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря.
Своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок Стаття 11. Регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел . Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання ДОЗВОЛУ, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить
до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями. Перелік установ, організацій та закладів, яким надається право на розробку документів, що обгрунтовують обсяги викидів визначається Мінприродою.
Суб’єкт господарювання може вести свою господарську діяльність пов’язану з викидами в атмосферу від стаціонарних джерел тільки після отримання відповідного ДОЗВОЛУ, виданого уповноваженим органом. Розробку документів на основі яких видається ДОЗВІЛ на викиди проводиться спеціалізованими підприємствами перелік яких затверджений Мінприродою і розміщений на відповідному розділі сайту міністерства.
КЛАСИФІКАЦІЯ І ВИЗНАЧЕННЯ ДЖЕРЕЛ ВИКИДІВ
Згідно НАКАЗу Мінприроди № 7 від 10.02.95 зареєстровано в Мінюсті України 5 березня 1995 р. за N 61/597 "Про затвердження Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві" приведені наступні класифікаційні визначення джерел викидів. Пункт Наказу № 7:1.15.4. Джерело забруднення атмосфери — об’єкт, з якого поширюється забруднююча речовина.1.15.5. Стаціонарне джерело забруднення атмосфери піддприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.1.15.6. Пересувне джерело забруднення атмосфери транспортний засіб, рух якого супроводиться викидом в атмосферузабруднюючих речовин.1.15.10. Організований викид — викид який надходить в атмосферу через спеціально споруджені газоходи, труби,аераційні ліхтарі та інші споруди.
1.15.11. Неорганізований викид — викид, який надходить в атмосферу у вигляді ненаправлених потоків газопилевої суміші від джерел забруднення не оснащених спеціальними спорудами для відведення газів газоходами, трубами та іншими спорудами.
Забруднення атмосфери
Таким чином коли на підприємсті є джерело викиду, яке не змінює свого розташування: труба у виробничих процесах на заводі; труба котельної ТЕС, ТЕЦ; печі; витяжка з хімчистки; газоход- витяжка з майстерні над точильним верстатом; газоход-витяжка з плит у ресторанах, кафе, кондитерських цехах то це є стаціонарне організоване джерело, бо викид здійснюється через трубу, газоход- витяжку.
Якщо це, АЗС з пультами заправки, фарбо-пульт на вулиці; зварювальний пост на подвір’ї; пересипка сипучих матеріалів з бункерів у машини; металообробні станки, і т.д які не оснащені трубами, газоходами витяжками, то це є стаціонарне неорганізоване джерело .
Тобто стаціонарні джерела можуть організовані і неорганізовані і відповідно ДОЗВІЛ на викиди необхідно отримувати, як для організованих так і для неорганізованих джерел, бо головна їх кваліфікаційна ознака — джерела СТАЦІОНАРНІ.
Для експлуатації стаціонарних джерел (організованих і неорганізованих) необхідно отримати ДОЗВІЛ на викиди, на основі розробленого комплекту документації:
1. "Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин" (НАКАЗ Мінприроди № 7 від 10.02.95 зареєстровано в Мінюсті України 5 березня 1995 р. за N 61/597 "Про затвердження Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві".
2. "Документи,у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин і атмосферне повітря стаціонарними джерелами" . Постанова КМУ № 302 від 13.03.2002р "Про затвердження порядку проведення та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами". Розробку документів для отримання ДОЗВОЛУ проводить спеціалізоване підприємство, установа, яке внесене у відповідний список Мінприроди, на договорних засадах з замовником, суб’єктом господарювання, якому належать стаціонарні джерела викидів. У ході розробки цих документів згідно вимог законодавства проводиться їх погодження з місцевою РДА, Держсанепідемслужбою, Центром лабораторних досліджень. Отримуються відповідні довідки від "Укргеоінформ", Центральної геофізичної лабораторії(ЦГО), Мінприроди, і т.д . Також у ході розробки документів для отримання ДОЗВОЛУ необхідно розробити і зареєструвати у Державній екологічній інспекції паспорта на джерела викидів, які є ГАЗООЧИСТИМИ УСТАНОВКАМИ (ГОУ) ( НАКАЗ Мінприроди 06.02.2009 N 52 Зареєстровано в Мінюсті України 13 квітня 2009 р. за N 327/16343) ДОЗВІЛ на викиди для підприємств другої і третьої груп за обсягом викидів, видається на основі представлених документів, відповідними структурним підрозділом ( Управлінням екології) відповідної ОДА, КМДА. Строк розробки документів з урахуванням кількості джерел, часу погоджень у Державних структурах (стандартний термін 30 днів у одній установі), як правило триває 6-8 місяців. Термін дії ДОЗВОЛУ встановлюється на основі обсягів викидів, впливу на довкілля, і групи підприємства. Для підприємств першої групи, за обсягами викидів , ДОЗВІЛ видається безпосередньо Міністерством екології України.
2.1. КОНТРОЛЬ ПЕРЕСУВНИХ ДЖЕРЕЛ ВИКИДІВ.
Згідно ст.9 Закону "Про охорону атмосферного повітря": "Для кожного типу пересувних джерел, що експлуатуються на території України, встановлюються нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах". В Україні діють два стандарти ДСТУ, які регламентують рівні відпрацьованих газів автотранспортних засобів (АТЗ) :
1. ДСТУ 4276-04 "Норми і методи вимірювань димності у відпрацьованих газах автомобілів з дизелями або газодизелями".
2. ДСТУ ДСТУ 4276-04 "Норми і методи вимірювання вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів, що працюють на бензині або газовому паливі". Суб’єкт господарювання якому належать автотранспортні засоби раз на рік повинен перевірити нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах АТЗ з оформленням протоколів вимірювання по вимогам ДСТУ 4276-04 і ДСТУ 4276-04. Вимірювання проводить підприємство,установа, що має в своєму складі атестовану органами метрології і стандартизації лабораторію. В галузі атестації лабораторії повинно бути можливість вимірювання концентрації забруднюючих речовин відпрацьованих газів пересувних джерел. Власникам інших пересувних джерел: трактори,сільгоспмашини, дорожні машини, тепловози також необхідно проводити вимірювання забруднюючих речовин раз на рік керуючись нормативами для даних пересувних джерел. Вимірювання проводить атестована лабораторія.